Про це заявила керівник групи поліграфологів, яка проводила поліграфні дослідження майбутнього складу ДБР, Тетяна Морозова, передає "Укрінформ".
За її словами, тестування проводилося за відповідним порядком із використанням поліграфа, який був затверджений на засіданні Кабіміну у травні минулого року.
"За цією редакцією Порядку було здійснено дослідження майже тисячі кандидатів для зовнішньої та 1-ї внутрішньої комісії. Зокрема, якщо говорити про зовнішню комісію, то за її ініціювання було протестовано 188 кандидатів, із яких комісія обрала 27 переможців", - розповіла вона.
Морозова пояснила, що до порядку тестування були внесені зміни, після чого поліграф було виключено із конкурсу як етап, і тестувати потрібно лише переможців - тих 27 осіб.
"Таким чином, якщо за "старим" Порядком від 2017 року результати досліджень міг не побачити директор, то за "новим" 2018 року точно не будуть бачити члени конкурсної комісії. Ось така колізія. Хоча спеціалісти хотіли б, аби їх бачив і директор, і комісія", - зазначила експерт.
За її словами, спеціалісти після тестування всі результати віддали комісії, яка виступала ініціатором тестування.
При цьому Морозова уточнила, що поліграфологи не мали права передавати результати нікому іншому.
"Згідно зі ст. 13 Закону України "Про ДБР" директори територіальних органів і працівники центрального апарату ДБР призначаються на посаду директором ДБР за поданням конкурсної комісії. Про передачу результатів поліграфних перевірок в законі, на жаль, нічого не сказано. Тобто подання - це єдиний документ, який мав передаватися від комісії до керівника ДБР", - запевнила вона.
Керівник групи поліграфологів стверджує, якщо у ДБР сформовано управління внутрішнього контролю, то всі матеріали, в тому числі журнал реєстрації довідок, мали зберігатися виключно там.
При цьому, вона додала, що у Держбюро такого управління поки що не існує, оскільки із тих 27 переможців конкурсу троє і мали бути його першими працівниками.
"Комісія ж, згідно з законом, не мала права зберігати матеріали поліграфних досліджень", - заявила Морозова.
Поліграфолог також зазначила, що відповідно до ст. 26 закону результати психофізіологічних досліджень не є підставою для прийняття рішень про відмову особі у зайнятті посади, а використовуються під час проведення співбесіди як інформація ймовірного характеру, що сприяє оцінюванню кандидата.
Повідомляється, що саме на підставі результатів тестових випробувань та співбесіди комісія встановлювала переможця, після чого всі вони повинні були пройти спецперевірку.
"Так, якщо ми під час тесту, згідно з Порядком, маємо встановити, чи відкривалися відносно кандидата кримінальні провадження, то спецперевіркою, безвідносно до результатів поліграфного дослідження, має з'ясовуватися, за підозрою у вчиненні якого саме злочину, за якою статтею Кримінального кодексу України це відбувалося", - пояснила вона.
Морозова додала, що існуючий стан справ - не те, що хотілося б мати з нормативної точки зору.
Вона висловила сподівання, що у Верховній Раді внесуть відповідні зміни до закону про ДБР, якими буде передбачено, що окрім подання, конкурсна комісія має право та повинна передавати і довідку про результати поліграфного дослідження.
Також, за її словами, є надія, що буде уточнено і правила збереження матеріалів.