Про це повідомляє російське видання "Коммерсантъ".
У листі від 14 вересня російська держкорпорація заявляє, що Україна порушила укладену з Росією угоду від 1998 року про взаємний захист капіталовкладень і пропонує "негайно зв'язатися і вступити в переговори по дружньому врегулюванню спору". На думку російського підприємства, Україна з 2014 року "чинить дії, які носять міжнародно-протиправний характер".
Так, 43 акції проти відділень ПИБу і ще 37 - проти банкоматів у 2017 році ВЭБ вважає організованими Українською державою і стверджує, що вони призвели до "критичного погіршення економічного стану банку": ПИБ відсторонили від ринку цінних паперів, банк не зміг переказувати кошти на користь пов'язаних із ним осіб (наприклад, повертати отримані від ВЭБа міжбанківські кредити). Українським держпідприємствам з березня 2017 року заборонено розміщувати в ПИБ кошти.
Крім того, найбільший боржник банку - ПАТ "Укрзалізниця" - отримало кредити на $153 млн, які, за твердженням російської фінустанови, простроченні понад 3 роки. Оскільки власником "Укрзалізниці" є уряд України, ВЭБ вважає, що держава заохочує неповернення банку кредитів.
Також у листі йдеться про арешт акцій ПИБ за рішенням Київського арбітражного суду. Гаазький арбітраж у травні виніс рішення за позовом 19 компаній проти РФ, які можуть бути пов'язані з колишнім власником Приватбанку Ігорем Коломойським, присудивши позивачам близько $130 млн компенсації за втрату нерухомості в Криму. Апеляційний суд Києва в рамках цього рішення заарештував акції ПИБ, а також українських "дочок" російських "Сбербанка" та ВТБ.
ВЭБ називає це рішення "незаконної експропріацією інвестицій", що знецінила "до нуля" вартість належних ВЭБу акцій ПИБ, які на 1 березня 2014 року коштували $2,27 млрд. Наприкінці листа ВЭБ попереджає про відповідальність за порушення угоди 1998 року у вигляді компенсації витрат і збитків інвесторів, а також сплати відсотків.
Старший віце-президент ВЭБ Ігор Краснов заявив "Коммерсанту", що розмір компенсації визначатимуть під час переговорів з Україною, а якщо вони не дадуть результату, російський банк звертатиметься до Стокгольмського арбітражу
Російські експерти розійшлися у думках щодо доречності цього листа: дехто вважає відсилання до угоди 1998 року логічним, оскільки до цієї угоди апелювала Україна в суперечці в Гаазі, інші стверджують, що цей аргумент не є ґрунтовним.
"Якщо аналізувати всі обставини того, що сталося, то стає зрозуміло, що ніякого порушення не було. Йдеться про застосування санкцій, а заяви про непряму експропріації є притягнутими", - каже повноважний представник інтересів РФ в міжнародній асоціації PraeLegal Алім Бішенов.
При цьому експерти згодні, що міжнародні інстанції навряд чи підтримають ВЭБ.
"Україна провела блокування активів у виконання прийнятого рішення міжнародного суд. З цієї точки зору вона керується міжнародним законодавством", - пояснює партнер FMG Group Микола Коленчук.
Після публікації "Коммерсантом" матеріалу прес-служба ВЭБ надіслала коментар, у якому стверджує що банк не має відповідати за дії, вчинені російською державою.
"Потрібно розуміти, що третейський суд в Гаазі розглядав справу, де відповідачем була РФ, а не фінансові інститути, акції яких заарештовані рішенням арбітражного суду в Києві. ВЭБ як некомерційна організація не має учасника і не є власністю РФ, а також не відповідає фінансово за зобов'язаннями РФ за законом і принципами міжнародного права", - заявив Ігор Краснов.