"Люди Путіну нецікаві": сестра Сенцова розповіла, як 5 країн умовляють Росію звільнити політв'язня

Представники України, Франції, Туреччини, Німеччини та Канади намагаються вплинути на президента Росії Володимира Путіна з метою звільнення українського політв'язня Олега Сенцова

Про це розповіла сестра Сенцова Наталія Каплан у інтерв'ю російському виданню "Медуза".

"Я говорю з дуже-дуже багатьма політиками з дуже-дуже різних країн. І ні в кого з них немає чіткого розуміння, що ще можна зробити. Сама я теж вже не уявляю, кого ще на цій планеті можна підключити до цієї теми. Що вже тільки ми не пробували, що тільки не робили. Поки все це абсолютно безрезультатно. Цим займається не тільки українська сторона, а й Еммануель Макрон, Реджеп Тайіп Ердоган, і Ангела Меркель, і Канада дуже активно допомагає. Але поки без результатів. Сама я на зустрічах не завжди і потрібна. Мені хіба що сльозу видавлювати залишається. Я не політик і не є частиною переговорного процесу", - сказала Каплан.

За словами сестри режисера, президент Росії не зацікавився пропозиціями обміну Сенцова на потрібних Росії людей. Вона також зазначила зазначила, що Путін відмовив матері режисера у помилуванні через власну забаганку, а не з об'єктивних причин чи вимог російського законодавства.

"Це була одна з надій. Це був прекрасний шанс для Путіна показати себе добренькою. Але він не пішов цим шляхом і зробив вигляд, що для розгляду процедури про помилування потрібно прохання від самого ув'язненого, що, звичайно ж, маячня. Дуже багато виходили без особистого прохання. Проблема в тому, що ніхто не розуміє, чого хоче Путін, і це велика проблема. Йому пропонували і людей, але люди йому нецікаві. Поки все сумно", - додала Каплан.

Сестра політв'язня розповіла, що наразі вже не розуміє, що ще може вдіяти, щоб вплинути на справу Сенцова.

"Я не сподіваюся вже ні на що, я просто роблю, що можу. На даний момент я себе відчуваю у страшному глухому куті. Раніше у мене завжди був план: влаштувати акцію, подати апеляцію, надрукувати його розповіді, зустрітися з політиками, виступити десь. А зараз я взагалі не розумію, що робити далі. Ми вже всіх підняли. До кого ще на цій планеті потрібно достукатися, хто ще міг би вирішити цю проблему, я не знаю. Таке відчуття, що ти розбив собі лоба об стіну, а толку нуль. Олег теж втратив надію. Він мені так і написав: "Я не вірю, що ми всі разом заживемо в Києві", - це він мав на увазі себе з дітьми. Він написав заповіт, написав, що у нього гіпоксія і від цього страждає серце і мозок. Він дуже погано себе почуває і не знає, скільки ще протримається. Все це, звичайно, лякає, тому що Олег - оптиміст по життю. Занепадницькі настрої і раніше у нього проскакували, але такої безнадії я ще не бачила. Якщо раніше він писав "може бути", "напевно", то тут - "я більше не вірю", - сказала Каплан.