Міністр фінансів Оксана Маркарова під час засідання уряду пояснила, навіщо в Україні запровадили середньострокове бюджетне планування, та розповіла про головні новації реформи, передає Еспресо.TV
За словами міністра, блоки цієї реформи в Україні почали запроваджувати протягом останніх трьох років. Зокрема, МЕРТ розробило прогноз макропоказників на три роки, минулого року на засіданні уряду схвалили стратегію управління державним боргом на три роки.
“Однорічний бюджет та однорічне бюджетування не дозволяє вирішувати низку проблем, зокрема: непередбачуваність податкової бюджетної політики, відсутність цілісної системи, коли у нас є стратегія, але бюджет забезпечує її виконання лише на рік, а далі - невизначеність. Це також сфокусованість виключно на затрати”, - пояснила Маркарова недоліки попереднього бюджетного планування в Україні.
“Всі держави ЄС згідно з директивою Європейського Союзу мають виконувати середньострокове бюджетне планування”, - наголосила міністр.
Читайте також: 8 фактів про Бюджет 2019: що зміниться в житті країни
За її словами середньострокове бюджетне планування передбачає такі новації:
Узгодження бюджетного та стратегічного планування (визначення пріорітетів для держави та для всіх головних розпорядників коштів). Передбачені стратегічні плани розвитку та оцінка витрат на впровадження.
Запровадження нової бюджетної декларації, яка по суті стає головним документом бюджетного процесу. У ній будуть зазначені всі фінансові можливості, які є в країни на 3 роки. Суттєво змінюється зміст бюджетної декларації. На додаток до обов’язкових ВВП, інфляції, держборгу, з’являться загальні граничні показники видатків на три роки та загальні видатки для надання кредитних коштів кожному з головних розпорядників. Також передбачені цілі та оцінка фіскальних ризиків.
Новий бюджетний календар. Згідно з ним, до 15 травня Мінфін повинен подати на розгляд уряду бюджетну декларацію на три роки, а до 1 червня Кабмін повинен її схвалити. До 15 липня документ повинна схвалити Рада. Подача бюджету на розгляд залишається незмінною - 15 вересня.
Розширення бюджетних правил. Серед головних правил: державний борг не може перевищувати 60% від ВВП країни, а дефіцит держбюджету не може сягати вище 3%.
“Питання видатків відходить у минуле, замість цього ми говоримо про надання нашим громадянам послуги”, - наголосила Маркарова.
Також передбачені оцінка фіскальних ризиків та оцінка ефективності розподілу коштів, а ще більша відповідальність розпорядників.