live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

8 фактів про Бюджет 2019: що зміниться в житті країни


фото: minfin.com.ua
На що піде найбільше грошей платників податків у 2019, якою буде мінімальна зарплатня та скільки виділили на субсидії

1. “Найшвидший” бюджет

Бюджетна процедура передбачає ухвалення бюджету до 1 грудня, але цим в Україні так часто нехтували, що прийнятий за п'ять тижнів до Нового року - в дивину.

“Головний кошторис України 2016 року було ухвалено 25 грудня, 2017 року – 22 грудня, а цього року потрудилися порадувати бюджетом уже 23, але не грудня, а листопада”, - пригадує екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Втім такий поспіх можна пояснити ризиками залишитися без грошей МВФ. Саме збалансований бюджет, ухвалений до грудня, був однією з умов нової програми фонду для України.

А оскільки наступний тиждень - не пленарний, найближча дата збору нардепів у Раді - 4 грудня, що вже може бути пізно.

Втім, якщо традицію ухвалювати бюджет “під ялинку” цьогоріч депутати порушили, то іншій (нічне голосування) залишилися вірними - ухвалити головний кошторис вдалося лише о 6-й ранку. Й це також своєрідний рекорд.

“На двадцять першій годині з початку засідання, коли стомлені праведними трудами мізки народних депутатів неминуче видадуть команду рукам – тисни за припинення цього кошмарного марафону” , - описує процес голосування Пинзеник.

Так довго голосування затягнулося через те, що депутати знову вдалися до своєї багаторічної практики розглядати зміни до Бюджетного і Податкового кодексів майже паралельно із розглядом проекту бюджету, який має враховувати ці зміни. Згідно з процедурою, зміни і доповнення до законів України про оподаткування мають вноситися не пізніше, аніж за півроку до початку нового бюджетного року.

Втім якщо зміни до БК депутати “відмучили” ще близько 17-ї, то розгляд правок до ПК затягнувся до 5 ранку. Зрештою о 6:01 240 народних депутатів підтримали проект Бюджету на 2019 рік у цілому.

Зазначимо, що процедура передбачає два окремі голосування: за друге читання та в цілому.

2. Між першим та другим читанням депутати подали понад 2 тис. правок на 2,2 трлн грн

Це при тому, що витрати у бюджеті передбачені на рівні 1,112 трлн грн, тобто як два таких бюджети.

Втім “додати” Мінфін погодився лише на суму 17,7 млрд грн.

Тож зрештою ключові цифри такі: доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 89 млрд грн або 2,3% ВВП, як і вимагав МВФ.

“Назбирати” ці додаткові 17,7 млрд планують в основному завдяки зростанню рентних платежів за видобуток газу через рішення уряду про підвищення цін на газ для населення (9 млрд грн), додатковим 2,9 млрд гривень – з податку на прибуток підприємств та 2 млрд грн від НБУ (загалом Нацбанк має перерахувати до бюджету 47,6 млрд грн).

Також передбачені підвищення рентної плати за використання лісових ресурсів, користування надрами, вищі акцизи на цигарки з 1 липня, збільшення екологічного податку та підвищення його ставки, запровадження ПДВ на посилки вартістю у понад 100 євро (кожна).

У Бюджеті передбачено середньорічне зростання ВВП на рівні 3% за рік, інфляція - 7,4%, а середньорічний курс долара розраховували на рівні 29,4 грн/$   

3. “Євробляхери” додадуть в Пенсійний фонд 1 млрд грн, але це не точно

У Бюджеті 2019 передбачено 1 млрд грн доходів від легалізації автомобілів на єврономерах, але у Міністерстві фінансів аж надто на них не розраховують. Кошти повинні бути спрямовані на покриття дефіциту Пенсійного фонду. Нагадаємо, закони про правила розмитнення таких авто Рада ухвалила 8 листопада, а 23 листопада президент їх підписав.

Читайте також: Повний легалайз “євроблях”. Що ухвалила Рада та як тепер розмитнити авто

За словами Маркарової, кінцева сума до ПФ залежить від поведінки водіїв:

"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила міністр фінансів під час брифінгу.

4. З липня без податків можна буде отримати посилку до 100 євро

Законопроект №9260 вносить податкові зміни, серед яких зокрема, податок на посилки з-за кордону.

З 1 липня посилки, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент €100, обкладатимуть податком на додану вартість товари.

Ще одна новація законопроекту: оператори поштового зв'язку, експрес-перевізники визнаються податковими агентами.

Тож саме вони повинні будуть нараховувати і сплачувати податкові зобов'язання в бюджет. Що може зробити вартість міжнародної доставки ще вищою.

З 1 січня по 30 червня 2019 року передбачений перехідний період - податком буде обкладатися товар, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент €150. Тобто, так як є зараз.

А так званий “закон про три посилки”, який Рада ухвалила у грудні минулого року, скасовується взагалі.

Читайте також: Вже не три, але за €100. Чому в уряді пропонують нові правила оподаткування посилок

5. Найбільше витрат піде на обслуговування та повернення боргів

У Бюджеті 2019 року на обслуговування та повернення і зовнішніх, і внутрішніх боргів закладено майже 418 млрд грн, повідомила міністр фінансів Оксана Маркарова під час брифінгу.  Із них майже 180 млрд грн, або понад 6 млрд доларів - виплати за зовнішнім боргом.

За словами Маркарової, виклик Бюджету 2019 рік - це великі платежі, до яких ми повертаємося після кількох років, які нам дала реструктуризація.

Тож загалом борги у 2019 році заберуть близько 40% доходів бюджету.

На другому місці - витрати на Мінсоцполітики. У 2019 році йому виділили 189,6 млрд грн, з них 166,5 млрд - фінансування Пенсійного фонду, ще 20 млрд грн Мінсоц отримав на монетизацію субсидій.

Треті у списку найбільших “пожирачів” бюджетних коштів - силові відомства. Понад 5% ВВП або ж 102,5 млрд грн передбачені для Міноборони (з них 1,5 млрд - на утилізацію боєприпасів). Бюджет МВС - 83,1 млрд грн, Нацгвардії - 12,3 млрд грн, Нацполіціі - 29,6 млрд.

Міністерство освіти може розраховувати на 42,1 млрд грн, а МОЗ - на 39,4 млрд грн. Відомо, що в останній момент Мінфін збільшив витрати Укравтодору на 4 млрд грн, депутати бюджетного комітету додали ще 3 млрд грн. Тож загальний бюджет відомства - 37,4 млрд грн.

6. Скандальний “мільярд у фонд Порошенка” залишився у бюджеті

Перед другим читанням у витратах Міносвіти з'явився пункт про 1 млрд грн у Фонд допомоги молодим вченим президента Порошенка. Сам Фонд з'явився 6 листопада.

У Фейсбуці депутати обурювалися цьому пункту, мовляв через Фонд президент за кошти платників податків буде оплачувати собі передвиборчу кампанію, однак коли справа дійшла до голосування у сесійній залі - пропозицій скасувати цю правку так і не прозвучало.

Ще один пункт, який з'явився у проекті бюджету між читаннями - 4,9 млрд гривень на субвенцію соціально-економічного розвитку. Експертне середовище пише, що таким чином в уряді “переконали” депутатів з мажоритарних округів підтримати держбюджет.

7. 400 млн грн на “теплі кредити” та 58 млрд - на субсидії

Щодо так званих “народних” витрат, відомо, що прожитковий мінімум з 1 січня 2019 року становитиме 1853 гривень, а наприкінці року зросте до 2027 гривні.

Мінімальна зарплатня з 1 січня 2019 року має зрости до 4173 гривень, що на 450 грн більше "мінімалки" на кінець поточного року.

На субсидії у Бюджеті заплановано 58 млрд грн, “з яких 55 млрд грн - програма-стандарт на субсидії, однак вона вже розділена на 2 підпрограми, тому що ми передбачаємо монетизацію субсидій у наступному році", - розповіла Маркарова під час брифінгу.

Нагадаємо, монетизація субсидій передбачена з 1 січня 2019 року. “Живими” грошима уряд розраховує виплатити субсидії на 20 млрд грн.

“Фінальні розрахунки показують, що сума, яка є в держбюджеті, достатня, щоб в 2019 році потребу в субсидії повністю забезпечити", - підсумувала міністр фінансів.

А от на систему “теплих кредитів” у держбюджеті на 2019 рік передбачено 400 млн грн, заявив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук.

8. Бонус для охочих придбати електрокар

Депутати продовжили пільговий період для ввезення авто з електродвигунами до 2022 року. Нагадаємо, вперше за цю норму народні обранці проголосували у грудні минулого року, тож у кінці 2018 вона втрачала чинність.

Але ще 4 роки українці зможуть завозити автомобілі  на електротязі без ПДВ (20% вартості) та акцизу (109 євро). Ввізне мито на електромобілі депутати “обнулили” ще в 2015 році.

Згідно з розрахунками Мінінфраструктури, без сплати ПДВ та акцизу електрокари дешевші приблизно на 17%.

Читайте також: Електрокари відчутно подешевшають. Все, що потрібно знати перед купівлею електромобіля

Втім стосується норма лише автомобілів з повністю електричним двигуном. Охочим придбати автівку-гібрида доведеться розмитнювати її за загальними правилами.

новини партнерів

21 листопада, 2019 четвер

21 листопада, 2019 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати