Про це йдеться у повідомленні на сайті КВУ.
Більшість тез виборчих програм кандидатів на пост президента України носять загальний, декларативний характер і є сумнівними з точки зору реалістичності їх виконання.
Виборчі програми переважно не є планом дій на найближчі 5 років, а дзеркальним відображенням результатів соціологічних опитувань, які вказують на основні запити громадян, роблять висновок у комітеті.
“Загалом майже половина тез виборчих програм кандидатів не належить до повноважень президента, які окреслені в ст. 106 Конституції України”, - пояснюють в КВУ.
Натомість обіцянки кандидатів часто виходять за рамки Конституції. В цілому у програмах кандидатів переважає економічна й соціальна тематика, що не є основними повноваженнями президента.
КВУ склав рейтинг “ТОП 10 дивних обіцянок кандидатів у президенти”:
Право на щоденний безоплатний хліб кожному громадянину України (В. Петров)
Ефективно боротись з дитячим алкоголізмом (А. Садовий)
Забезпечити кожній українській дитині доступ у дошкільний заклад (Р. Кошулинський)
Будівництво протягом п’яти років у кожному обласному центрі по одному льодовому Палацу спорту (В. Бондар)
Встановимо безкоштовний високошвидкісний інтернет по всій території України (Ю. Дерев'янко)
Мораторій на звільнення лікарів (С. Каплін)
За корупцію в судовому процесі може бути встановлена міра покарання аж до смертної кари (І. Кива)
Дитячі будинки будуть переважно перетворені на військові ліцеї-інтернати для хлопчиків (О. Мороз)
За моєї ініціативи також буде створено Міжнародний трибунал. Це буде перший у світі антикорупційний Трибунал, який розглядатиме справи гнобителів народу, в тому числі за відмивання корупційних активів у США та ЄС і масове корумпування політиків цих держав (А. Корнацький)
Створення трибуналу для розгляду відповідальності посадовців за геноцид українського народу в 1991–2018 рр. (О. Мороз).
Читайте також: 5 тисяч на корову та "шаровий" інтернет. Що декларують кандидати в президенти в своїх економічних програмах