Україна сьогодні святкує Великдень

Великдень, а саме так здавна називали українці цю особливу неділю року, є найдавнішим і найголовнішим християнським святом усього богослужебного року і приурочене Воскресінню Ісуса Христа.

Християнська Пасха тісно пов’язана з єврейською і дослівно перекладається як "проходження повз". Але якщо для іудеїв Песах є символом визволення від єгипетської неволі й обретінням Землі Обітованої, то для християн Пасха символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи і любові. Пасхою називається і сам Христос, принесений у жертву за гріхи людства.

За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями – Він воскрес. Недільного дня, прийшовши до його гробу, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. Невдовзі одній із них явився Христос і сказав про своє воскресіння. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Іудеєю.

Саме тому в ніч проти неділі в усіх церквах правиться святкова всенощна, кульмінацією якої є урочиста хода вірян навколо храму з запаленими свічками, великодній подзвін і сповіщення священиком двохтисячолітньої звістки: "Христос воскрес!", на що паства радісно відповідає: "Воістину воскрес!"

Наприкінці відбувається освячення пасок та крашанок, люд розходиться по домівках, обережно несучи запалені великодні свічки, і розговляється. Святкову трапезу починали зі свяченої крашанки та шматочка паски. Традиційним вітанням у ці святкові дні є слова "Христос воскрес!", а відповідали "Воістину воскрес!", тричі цілувалися і обмінювалися крашанками. Воскресіння Христове споконвіку було святом любові, миру, злагоди та надії.