Про це в інтерв'ю DT.UA сказала економіст представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач.
"Наразі дуже важливо зупинити стрімке зростання МЗП (мінімальної заробітньої плати. - Еспресо) до того моменту, поки не буде завершено основні структурні реформи в економіці. Крім того, будь-які підвищення заробітних плат і надбавок у державному секторі наразі теж небажані, оскільки зрештою вони матимуть негативні наслідки для економічного зростання. Тобто чистий економічний ефект від них буде негативним, - обмежена кількість населення виграє від збільшення своїх доходів, тоді як решта економічних агентів постраждають", - сказала Головач.
Вона нагадала, що у 2017 році МЗП фактично подвоїли, а у 2018 році - збільшили ще на 30%. Крім того, і вчителі, і лікарі отримали додаткові секторальні надбавки.
"У результаті заробітна плата в держсекторі як відсоток від ВВП зросла із 9,6% у 2016 році до 11% - у 2018-му (це з урахуванням зарплат у секторі вищої освіти)", - стверджує Головач.
За її словами, таке зростання мінімальної зарплати можна розглядати як один із чинників зростання інфляційого тиску.
"Якщо порівнювати із зіставними європейськими країнами, то і 9,6% — це багато, а 11% - це дуже багато. З одного боку, на ці видатки йдуть кошти, які могли б інвестуватися в інфраструктуру, а з іншого - вони формують попит у тих секторах, які не можуть забезпечити нам сталого економічного зростання і частково є чинниками тиску на інфляцію", - наголосила Головач.
Читайте також: В Україні хочуть знову підвищити мінімальну зарплату. Чому це погана ідея