Про це розповідає Еспресо.TV з посиланням на історичний портал JNSM.
15 серпня 1941 року до Запоріжжя прибув представник Генштабу Червоної Армії інженер-полковник Борис Олександрович Епов, під чиїм керівництвом і під загальною охороною 157-го полку НКВС інженерним батальйоном, виділеним командуванням Південного фронту, ДніпроГЕС був замінований.
18 серпня 1941 року після отримання інформації про прорив двох дивізій Верхмахту західніше Запоріжжя і висадку на Хортиці німецького повітряного десанту начальник відділу воєнно-інженерного управління штабу Південного фронту підполковник Петровський за наказом Еопова близько 20-15 здійснив підрив ДніпроГЕСу і залізничного моста через Дніпро. Вибухом був зруйнований машинний зал електростанції, а в греблі утворився пролам більше сотні метрів у довжину (при її загальній довжині 600 метрів).
Операція проводилась в режимі повної секретності, виконавців, чиї дії були розцінені як самодіяльність та диверсія, заарештували за наказом начальника політвідділу Південного фронту генерала Олександра Запорожця (наранок відпущені після втручання Генштабу) і про запланованй підрив не були попереджені ні цивільно-партійне керівництво Запоріжжя, ні військові підрозділи, що плотиною евакуйовівались на лівий берег Дніпра, ні ті, що знаходились на південь від міста.
Різке (порядка 35 000 м3/с) скидання води з напорного водосховища через пролам у греблі привело до загибелі мирних жителів з прибережних сіл по обидва берега Дніпра і червоноармійців, більше 200 тис. яких знаходились в зоні повені, що сягнула десятків кілометрів (точна кількість жертв ніколи не документувалась і приблизно оцінюється мінімум у кілька тисяч чоловік).
Стратегічна мета, задля якої підривалась ДніпроГЕС, досягнута не була - крім того, що обміління Дніпра вище Запоріжжя полегшило німцям налагоджування понтонних переправ, а повінь нижче по ріці утруднила евакуацію на Лівобережжя радянських військ, значна частина яких попала в полон, вже влітку 1942 року гребля була повністю відновлена німецькими інженерними підрозділами і станція запрацювала на привезеному з Німеччини новому обладнанні.
Вдруге ДніпроГЕС був підірваний 28 грудня 1943 року на цей раз вже відступаючими підрозділами Вермахту і теж лише частково (були зруйновані машинний зал, пульт управління, все електрогосподарство та аванкамерний міст, а гребля залишилась неушкодженою), що, однак, не завадило радянським властям включити підрив німцями греблі ДніпроГЕСу в перелік звинувачень на Нюрнберзькому процесі.
Окрім того, 18 серпня 1948 року у тюремній лікарні київської Лук'янівської в'язниці на 54-му році життя помер один із представників королівської династії Габсбурґів австрійський ерцгерцог Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Льотрінґен, знаний також як український військовий і політичний діяч, поет, один із найбільш романтичних героїв українського національного відродження Василь Вишиваний.
Він воював за Україну у складі Січових стрільців, а також разом з армією УНР, де отримв звання полковника, а також працював у Міністерстві військових справ, брав участь у розбудові мережі військових шкіл. Втім, і тут його діяльність була недовгою. Засуджуючи Варшавський договірСимона Петлюри та Юзефа Пілсудського, згідно з яким західні українські землі відходили до Польщі, Василь Вишиваний вийшов у відставку та залишив Україну.
Він оселився у Відні, де очолив Українське національне вільнокозацьке товариство, створене українськими емігрантськими монархічними колами, які розглядали Василя Вишиваного як потенційного кандидата на булаву. Однак після заперечення ним своїх претензій на верховну владу та внаслідок політичної конфронтації різних груп у 1922 році товариство розпалось. З того часу Василь Вишиваний зосередився на власному бізнесі та не брав активної участі в українському еміграційному політичному житті, хоча й постійно цікавився українськими справами.
Читайте також: 10 важливих фактів про Степана Бандеру
Під час Другої світової війни Вільгельм співпрацював з французьким рухом Опору та контактував з українським підпіллям. Це виявилось для нього фатальним - 22 вересня 1947 року у Відні, що на той час знаходився у радянській зоні окупації, управління контррозвідки МДБ Центральної групи військ заарештувало його як начебто агента англійської та французької розвідок та учасника ОУНівського підпілля.
За три місяці Василя Вишиваного перевезли до Києва і за півроку, у травні 1948-го, слідство було завершено. У звинувачувальному висновку військової прокуратури у провину Вільгельму фон Габсбурґу була поставлена його антифашистська діяльність, яку радянські каральні органи визначали як роботу на користь іноземних розвідок, та те, що "австро-угорські правлячі кола" нібито готували його до "українського престолу".
Незважаючи на брак доказів Василь Вишиваний був засуджений до 25 років позбавлення волі.
До етапу до Володимирської тюрми, як планувалось, він не дожив: 18 серпня 1948 року Вільгельм фон Габсбурґ помер у лікарні Лук'янівської в'язниці від, як зазначалось у документах МДБ, двостороннього кавернозного туберкульозу легень. Найімовірніше, він був похований у безіменній могилі на Лук'янівському кладовищі.
16 січня 1989 року Вільгельм фон Габсбурґ був посмертно реабілітований.
Інші важливі події 18 серпня:
1955 - у паризькому видавництві "Олімпія Пресс" вийшов друком англомовний роман російського письменника Володимира Набокова "Лоліта". Роман було визнано порнографічним, його тираж було вилучено і він був заборонений у Франції та Британії з 1955 по 1959 рік. З часом роман увійшов до списку 100 кращих романів за версією Time і Le Monde, а також двічі (в 1962 і 1997 роках) був екранізований.
1962 - під час виступу в ліверпульському клубі The Cavern Рінго Старр вперше зіграв у складі The Beatles.
1977 - у Мемфісі відбулись похорони Елвіса Преслі. На них було присутньо близько 75 тис. осіб.
1991 - з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента Михайла Горбачова він був узятий під домашній арешт під час перебування в урядовій резиденції в Форосі (Крим). Генсек відмовився добровільно скласти із себе повноваження і владу в країні на себе перебрав Державного комітету з надзвичайного стану (ГКЧП) - почався Серпневий путч.
2013 - в Києві з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі главою УГКЦ блаженнішим Святославом (Шевчуком) освячено Патріарший собор Воскресіння Христового, головний собор Української греко-католицької церкви. На церемонії були присутні більше 20 тис. прочан і представників Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, Грузинської православної церкви.