Храм є одним з найдавніших споруд столиці і включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Поряд з ним також впорядковано старовинні вали Київської фортеці, розповідає Еспресо.TV з посиланням на Вечірній Київ.
Масштабні роботи розпочали у 2017 році передбачали реставрацію храму і території навколо нього, а також проведення комплексу консерваційних та реставраційних робіт. Це дозволило зберегти всі автентичні фрагменти пам’ятки, а також фрески доби Петра Могили, що складають особливу цінність.
"На площі майже 1 га встановлено нове освітлення, пандуси, підсвітка, нові нетрадиційні садові лави та елементи декору у вигляді каменів, засіяно й підживлено спеціальну траву для футбольних полів, створено чудовий оглядовий майданчик, де можна милуватися краєвидами Києва, кілька сучасно декорованих сходів на вал. Але головне, що нарешті вдалося врятувати церкву Спаса на Берестові", - говорить начальник відділу Національного Києво-Печерського історико-архітектурного заповідника, кандидат мистецтвознавства Аліна Кондратюк.
Читайте також: Як Києво-Печерська лавра виховувала бойовиків для Гіркіна
Довгі роки тут існували проблеми з проводкою, замоканням храму через покрівлю, вікна. З мокрими фундаментами історичної церкви проблеми почалися ще з кінця XVII століття, коли звели оборонні вали Київської фортеці і ніхто тоді не подумав про збереження древньої споруди. У XX столітті вали трохи відсунули, аби врятувати церкву, але кардинально проблему не вирішили.
"Нині проведена величезна робота з влаштування підземних інженерних комунікацій з відведення від від фундаментів ґрунтової та дощової води. Повністю реставрували мідну покрівлю, зливостоки, вікна, зробили зовнішню реставрацію, встановили відеонагляд, підсвітку храму. Але в інтер’єрах церкви мають ще відбутися науково-реставраційні роботи. Це другий етап, на який знадобляться значні кошти. Наразі проведено лише роботи з консервації фресок. Побачити церкву Спаса на Берестові з середини можна буде під час екскурсій, які розпочнуться вже з 29 вересня", - додала Кондратюк.
Довідка
Збудована наприкінці XI століття церква, постраждала кілька разів: від землетрусу 1230 року, під час монгольської навали, частина плінфи була розібрана киянами в давні часи. У XVII столітті, за доби Петра Могили, при відбудові храму використали лише частину стародавніх стін, які ще залишалися. Але достеменно відомо, що в давні часи церква Спаса на Берестові була більшою за розмірами. Тому справжні абриси фундаментів нині було позначено цеглою.