Про це йдеться у щоквартальному інфляційному звіті НБУ за січень 2020 року.
"У 2019 році гривня суттєво зміцнилася як до долара США, так і до кошика валют основних торговельних партнерів. Ревальвація гривні за виключенням сезонних коливань та коротких післякризових епізодів корекції курсу у минулому є для України новим явищем", – йдеться у звіті.
На думку представників НБУ, досвід інших країн, які знизили інфляцію після запровадження режиму інфляційного таргетування та проходили період зміцнення своїх валют, свідчить, що "негативні наслідки ревальвації за послідовної макроекономічної політики, є переважно короткостроковими".
Водночас переваги від зміцнення національної валюти є довгостроковими та сприятливими для стійкого економічного зростання.
"З одного боку, зміцнення гривні стало основним чинником зниження інфляції до цільового рівня 5% ± 1 в.п. Саме стійка і низька інфляція є необхідною передумовою довгострокового зростання, адже закладає необхідне підґрунтя для бізнес-планування та нарощення заощаджень. З іншого боку, зміцнення гривні пояснює зниження доходів експортерів у гривневому еквіваленті та призвело до втрат доходів для бюджету.
Однак такі наслідки також не є однозначними. Посилення національної валюти забезпечило зменшення вартості імпортованої сировини та головне – інвестиційного імпорту, і це відбувалося без погіршення зовнішньоторговельної позиції України", - вважає регулятор.
"Покращилася й конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили, що важливо з огляду на значні обсяги трудової міграції. Ревальвація гривні разом із виваженою фіскальною політикою була одним з чинників стрімкого зниження відношення державного боргу до ВВП. Це, у свою чергу, впливало на оцінку ризиків інвестування в українські активи з боку зовнішніх інвесторів, суверенні рейтинги країни.
Як наслідок, знизилася вартість обслуговування нового боргу та поліпшилася його валютна структура", – йдеться в звіті.