Померла Валерія Андрієвська, дружина дисидента Євгена Сверстюка

Однак окремої уваги варта її переписка з чоловіком. Член українського ПЕН-клубу та упорядник їхнього листування - Олексій Сінченко, зазначає, що листи подружжя є справжнім витвором літературного мистецтва. Минулого року, у видавництві "Дух і літера" вийшло листування Андрієвської і Сверстюка в 3-х томах. Це книжки по 700 сторінок.  Фахівці радять читати ці листи тим, хто хоче відкрити для себе атмосферу Києва 70-80 років ХХ ст.

"Для них обох було важливо створити яскраву картинку. Тому що Сверстюк, який сидів в тюрмі - взагалі не мав ніякого доступу до світу і своє уявлення про реальність вибудовував на основі листів дружини", - зазначає Олексій Сінченко.

“Листування, до якого вона була причетна, актуалізує проблему дружин дисидентів. В цих жінок не був такий героїчний чин, вони не сиділи в тюрьмах, але вся доля чоловіків впливала на їхнє життя. Тому що це постійні переслідування КДБ, постійні провокації, це постійні осуди колег на роботі. Валерія Андрієвська все це пережила з гідністю.  Мене дивує що сучасні феміністки фактично не цікавляться такими долями як: дружина Стуса, дружина Сверстюка. Це унікальний симбіоз особистості, яка не втрачала себе. Тому що Валерія Андрієвська за всіх переслідувань, за всіх викликів до суду  в якості свідка все ж таки лишалася й науковицею. Вона захистила кандидатську дисертацію з психології.Я вважаю, що Валерія Андрієвська, як особистість відбулася.Тому що, коли чоловік опинився в тюрмі -  вона мала не тільки опікуватися ним, а й донькою в якої була складна форма нефриту. І матір’ю, яка мала дуже складне захворювання. Це все лежало на її плечах. І при цьому їй вдавалося створювати оцю картинку добробуту. Багато хто з дисидентів каже, що вони вижили завдяки своїм дружинам”.

Редакція сайту espreso.tv та телеканалу ЕСПРЕСО висловлює співчуття близьким та родичам Валерії Вікторівни.