У повному обсязі Угода, що дає змогу Україні перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної, запрацювала з початку осені 2017 року, нагадує Еспресо.TV з посиланням на освітній проєкт JNSM.
Відповідно до плану дій Україна-ЄС у березні 2007 року розпочалися двосторонні переговори щодо укладання нової угоди, яка мала замінити собою "Угоду про партнерство та співробітництво" 1994 року. У вересні 2008 року на саміті України і Європейського Союзу в Парижі було досягнуто домовленості, що вона буде називатися "Угодою про асоціацію між Україною, Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами" й буде готуватись відповідно до законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України та передбачатиме створення інституційних інструментів їх реалізації.
Підписання "Угоди про Асоціацію" мало відбутися 28-29 листопада 2013 року на "Вільнюському саміті східного партнерства", але за тиждень до його початку Кабінет Міністрів України, піддавшись шантажу з боку РФ, ухвалив рішення про призупинення й відтермінування підписання, що за кілька днів підтвердив і президент Віктор Янукович. Згортання курсу на євроінтеграцію спричинило хвилю протестів в Україні, що увійшли в історію як Революція Гідності, також відома як Євромайдан.
Зрештою, те, від чого відмовився Янукович на користь РФ, завершив Порошенко.
Інші важливі, а також трагічні, події цього дня:
27 червня 1663 року - на околиці Ніжина розпочалася козацька рада, на якій гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького, кандидатуру якого підтримав царський уряд Московії. Його опоненти наказний гетьман Яким Сомко і ніжинський полковник Василь Золотаренко невдовзі були заарештовані і страчені за звинуваченні у зв'язках з польською шляхтою.
Читайте також: 10 книжок, які допоможуть краще зрозуміти феномен козаків
У січні 1664 року за оборону Глухова від польсько-татарських військ і перемогу над польським військом у Пироговській битві Брюховецькому був наданий в Москві боярський титул і він одружився з княжною Дарією Ісканською з роду Долгоруких. Однак, після Андрусівського перемир'я 1667 року, за яким Гетьманщина по Дніпру була поділена між Польщею і Росією, Брюховецький примирився із правобережним гетьманом Петром Дорошенком і домігся вигнання всіх московських військ з Лівобережної України. Вимогу Дорошенка зректись булави заради об'єднання України, Брюховецький сприйняв як зраду і присягнув на вірність Туреччині. Це не знайшло підтримки у низового козацтва, і 17 червня 1668 року під час битви поблизу Опішні (Полтавщина) він був схоплений власними козаками й виданий Дорошенкові, за наказом якого був забитий до смерті.
Поховали Івана Брюховецького з належними гетьманськими почестями у збудованій ним Богоявленській церкві в Гадячі.
27 червня 1941 року - під час відступу Червоної армії у Дрогобицькій в'язниці радянськими каральними органами розстріляно заарештованого за 5 днів до того одного з основоположників Пласту та стрілецького руху, з 1914 старшину Легіону УСС, згодом організатор і полковник Січових Стрільців у Києві Івана Чмолу (на світлині вгорі), пише Ukrainian Military Honour.
Двоє його синів воювали добровольцями у Дивізії "Галичина".
1950 року родина Чмоли перебралася до Баффало (США).
Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb