У невеличкому галицькому селі Скнилів, за 60 кілометрів від Львова, функціонує унікальний музейно-культурний проєкт – Краєзнавча бібліотека Анатолія Недільського, щоправда, цей комплекс не вписується у рамки традиційного «краєзнавчого музею». У Скнилові є Музей галицької родини, Музей стародруків, виставкові зали і навіть імпровізована театральна сцена, а днями було урочисто відкрито Музей любові.
Анатолій Недільський
Як утримування музею, так і підбір колекцій лежать на плечах львівського краєзнавця, котрий впродовж десятків років займався торгівлею антикварними книгами. Початковий задум книгозбірні у 20 тисяч примірників розгорнувся у масштабніший музейний комплекс.
- Можна було наставити возів, вишиваних рушників, глечиків, написати великі таблички "сідати заборонено", "не торкатись", "не фотографувати". Я вирішив зробити все з точністю до навпаки, – розповідає Анатолій Недільський, – ці ж традиційні заборони є інерцією радянського краєзнавства, котре намагалось зробити все, аби стало нудно і відвідувач якнайшвидше втік. Я дозволяю брати експонати до рук, можна вбирати старий одяг, діти можуть взяти ляльку, погортати книжку. Зрештою, замість зіпсутого одягу повішаю інший, чи поставлю іншу книжку. Головне, аби минуле промовляло до відвідувачів.
Задум Музею Любові виник завдяки функціонуванню Музею галицької родини, в якому крім літератури експонувались предмети "побутових галицьких радостей" 1920-30 років, включно із ліжком чи старовинними рейтузами. "Президенти змінюються, політики приходять інші, війни теж закінчуються рано чи пізно, а любов – вічна. Доки існує людство, доти є любов до батька, до мами, до дружини, до жінки, до чоловіка, до всього сущого", – розповідає музейник. Сама ж експозиція Музею любові складається як з ужиткових предметів, так і з витворів мистецтва. За словами музейника, серед раритетних експонатів й є такі, що немовби багато і не коштують, натомість вони цінні і цікаві в історичному, етнографічному й патріотичному плані.
- Звісно, можна було відкрити будку з біляшами чи шаурмою, чи поставити мережу таких будок, відкрити ресторанчик чи барчик. Але це мені нецікаво, – пояснює Анатолій Недільський, – я вже немолода людина, тож хочу зробити щось в радість іншим. І знаєте, за 2 останні роки жодна людина ні в очі, ні поза очі не сказала, що це щось непотрібне, що це пуста трата енергії чи грошей.
ДОВІДКА: під час карантину Краєзнавча бібліотека Анатолія Недільського працюватиме лише на вихідних, для відвідин слід попередньо записатись, зокрема через сайт http://nedilskiy-library.com.ua/