Про це він заявив на пресконференції, повідомляє Укрінформ.
"Наприклад, багато киян були проти радянської влади, але їх розстрілювали. От Щорс, що стоїть на бульварі (йдеться про пам'ятник на бульварі Шевченка у Києві - ред.), був комендантом міста. А в Маріїнському парку розстрілювали і ховали людей – за те, що вони не хотіли з цими голодранцями будувати країну, вони хотіли жити по-іншому. Але з ними говорили в спосіб червоного терору. І пам’ятник Щорсу стоїть. З одного боку, витвір мистецтва - ми цивілізована країна, ми шануємо пам’ятки мистецтва. Але, з іншого боку, де ж справедливість? Людина розстрілювала киян, які були незгодні, - і це був їх метод ведення переговорів" - зазначив Дробович.
Він визнав, що питання непросте. "Є люди, які мають сентимент до радянської влади, вони не можуть змиритись. Питання гостре", - сказав історик.
За його словами, для того й існують інституції, як Український інститут національної пам’яті, - щоб спонукати до діалогу на складні теми і знаходити відповіді.
"Бо якщо ми їх не знаходимо, пересваримось між собою і знову якась тоталітарна машина стане головною над нами і буде нас масово вбивати", - наголосив голова УІНП.
Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb