У ті дні бойові дії велися і в Одесі, про що теж не можна забувати, розповідає Еспресо.TV з посиланням на одеську інтернетгазету Думская.net.
26 січня 1918 року року в Одесі спалахнув більшовицький заколот, організований так званим Румчеродом - Радою солдатських депутатів від Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеси. Ним було утворено військово-революційний комітет (ВРК), він же "Комітет п'ятнадцяти" - за кількістю членів.
Похорон загиблих в результаті обстрілу більшовиків і вуличних боїв в Одесі в кінці січня 1918 року. Пушкінська вулиця та ріг Грецької
До ранку 27 січня червоні зайняли штаб округу, вокзал, телефонну станцію і телеграф, оголосивши про встановлення в місті радянської влади.
Тим часом в Одесі залишалися й українські сили, вірні Центральній раді УНР - гайдамаки і юнкера. Підтримані значною частиною городян, що не сприймали більшовиків, вони почали контрнаступ з боку Великого Фонтану. 28 січня 1918 року українцям вдалося взяти під контроль центральні райони і опанувати ключовий пункт - залізничний вокзалом, куди відразу ж почали прибувати свіжі частини.
"Здавалося, настав перелом, і комуністів, які до кінця дня утримували тільки промислові околиці, де вони користувалися підтримкою, чекає поразка", - зазначається у матеріалі.
На жаль, 29-го ситуація знову змінилася. На боці більшовиків виступили екіпажі кораблів Чорноморського флоту, які стояли в одеській гавані - броненосців "Синоп" і "Ростислав", а також крейсера "Алмаз". Вони відкрили артилерійський вогонь по центру міста. Їх підтримав бронепоїзд "Заамурець", який встиг прибути до Одеси.
30 січня румчеродовці відтіснили українські частини в район 16-й станції Великого Фонтану, відбивши вокзал і взявши штурмом юнкерське училище на 3-й станції. 31 січня підрозділи УНР були змушені залишити Одесу.
За різними даними, в ті дні в місті загинуло від 120 до 300 осіб, в тому числі приблизно 70 мирних жителів.
Полеглих з обох сторін поховали в братській могилі на Куликовому полі.
Після цього була утворена так звана Одеська радянська республіка, що частково контролювала досить велику територію на південному заході України. Її керівники насамперед націоналізували великі підприємства і житловий фонд (що супроводжувалося звичайним кримінальним здирством), оголосили війну Румунії, а ще розгорнули масові репресії. Їх зазнали найрізноманітніші групи населення, причому не тільки ті, які підтримували УНР.
Крейсер "Алмаз"
Історики вважають, що всього за два неповних місяці існування ОРР було вбито до 2 тис. одеситів. На "Синопі" більшовики влаштували плавучу в'язницю, а на крейсері "Алмаз" полоненими і незаконно заарештованими буквально топили печі або обливали водою на морозі, перетворюючи на крижані брили, які потім скидали в море.
Одеська радянська республіка протрималася до 13 березня 1918 року, коли місто зайняли німецькі, австро-угорські та українські частини. Особливих боїв не було. Командувач військами ОРР Михайло Муравйов писав Володимиру Леніну, що Одесу довелося здати, оскільки більшовикам не вдалося провести мобілізацію: одесити її просто саботували. Слід додати, що масово заманити городян в РККА не вдалося і під час другого пришестя червоних, в квітні-серпні 1919 року.
Червоний командир Михайло Муравйов закінчив своє життя в липні 1918 року - більшовики оголосили його "зрадником і ворогом народу" й розстріляли
Про всі ці події розповідає документальний фільм "Українська революція в Одесі. 1918", знятий групою "Південний Артпростір" - художниками-волонтерами Павлом Майстренком і Катериною Антоненко з ініціативи одеських істориків Тараса Вінцковського, Олександра Музичка і Тараса Гончарука та за підтримки Українського інституту національної пам'яті.
"У ці січневі дні ми згадуємо не тільки героїв Крут під Києвом, ми схиляємо голови перед пам'яттю гайдамаків і юнкерів, які поклали свої життя, захищаючи українську Одесу, згадуємо сотні закатованих одеситів, а також Івана Луценка, Всеволода Змієнка та Івана Липу, які зуміли тоді організувати для захисту міста тисячі городян під українськими прапорами", - прокоментував вихід фільму глава Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті, ветеран АТО-ООС Сергій Гуцалюк.
Довідка
Щороку Україна відзначає День пам'яті героїв Крут - студентів і юнкерів, які 29 січня 1918 роки дали бій більшовикам за 130 кілометрах від Києва і затримали їх наступ, вигравши час, що дозволило Українській народній республіці підписати мирний договір з Четверним союзом у Брест-Литовську.
Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb