Про це розповів завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Віктор Досенко, передає пресслужба відомства.
“Скажімо, опиняються в лікарні двоє пацієнтів – на перший вигляд, в абсолютно однаковому стані, – які належать до однієї групи ризику. Жоден лікар у світі не може передбачити, як це захворювання розвиватиметься далі. А розвивається воно дуже по-різному: один пацієнт за 7-10 днів одужає і повернеться додому, інший – може потрапити в залежність від кисню, до реанімації і не виживе. Ми припустили, що рівень позаклітинної ДНК і є прогностичним критерієм (що вищий він, то гірший прогноз), і довели це”, - розповів Досенко.
Так, на етапі надходження до лікарні пацієнтів, які перебували у стані звичайної, середньої важкості, але мали найвищий ризик важкого перебігу захворювання, науковці брали кров для визначення рівня позаклітинної ДНК. Загалом було зібрано 80 проб. Остаточні результати науковці отримали наприкінці лютого.
За словами Досенка, для того, щоб передбачити наскільки важким буде перебіг хвороби, визначитися з тим, які препарати приймати, необхідно здати кров на визначення рівня позаклітинної ДНК.
Зараз дослідження науковців тривають. Зокрема, як повідомив Досенко, йде пошук нової молекули для контролю за нейтрофілами, щоб мати можливість заблокувати їхню активність, якщо вони загрожуватимуть організму людини.
“Це дало б змогу зменшити рівень позаклітинного ДНК і зумовлене ним ушкодження клітин легень. Важливо пам’ятати, що вірус SARS-CoV-2 слугує просто спусковим гачком, який запускає процес аутоагресивності і, як наслідок, аутодекструції (саморуйнування) в людському організмі" - розповів науковець.
Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb