Ніс не дихає? Причиною може бути викривлена носова перегородка або… злоякісна пухлина

Коли "ніс не дихає", це – не просто незручність. Навіть якщо причина криється у викривленій носовій перегородці, а не злоякісному новоутворенні (бо і таке не можна виключати), це – серйозна проблема, яка у майбутньому може призвести до гаймориту, отиту, хронічної втоми, частих головних болей, розладів сну та апное. Як ефективно її вирішити? Чи завжди у таких випадках потрібно робити операцію?

Лікар-отоларинголог вищої категорії Інституту VIRTUS, член Американської академії отоларингології та хірургії голови і шиї Дмитро Пилипюк розповідає: коли у клініку звертається пацієнт зі скаргами на постійну закладеність носа, фахівці такого пацієнта оглядають і вже за результатами огляду вирішують, що з його проблемою робити далі. Викривлені носові перегородки, якщо вони не створюють проблем, не оперують. 

"Судиннозвужуючі препарати дозволяють швидко звільнити дихання, але причина, чому ніс закладений залишається, - пояснює лікар. - Часто це – алергічний риніт або деформація носової перегородки. Рідше – хронічний поліпозний риносинусит, що є наслідком розростання поліпів у носі, а також новоутворення у порожнині носа (доброякісні та, на жаль, злоякісні)". 

Дмитро Пилипюк заспокоює: всі операції на ЛОР-органах, які проводяться у клініці VIRTUS, є "витонченими й елегантними": "(Застосовуючи сучасне обладнання й методики. –Ред.), можемо проникнути у всі вісім носових пазух, у тому числі гайморову й лобну без жодних надрізів ззовні! Раніше розкрити лобну пазуху без зовнішнього розрізу було неможливо". Попри те, що операція, приміром, з приводу хронічного поліпозного риносинуситу є тривалою і доволі агресивною, після неї немає синців та інших змін зовнішнього вигляду і пацієнт уже на наступний день йде додому. Слизова порожнини носа відновлюється протягом півтора місяців. 



Багато хто боїться тампонів, долоту й молотка. Ці інструменти, зауважує спеціаліст клініки, можна використовувати, наприклад, щоб забрати крупні фрагменти кісток, але зазвичай у цьому немає необхідності. Зараз це можна зробити ендоскопічними кусачками або ж за допомогою бору, акуратно зашліфувавши кісточку, що є менш травматичним. У клініці не використовують марлевих тампонів. Замість них - спеціальні поролонові губки, які розбухають у носі. Їхнє видалення займає не 5-10 хвилин, а лише 10 секунд. 

Ігнорувати закладеність носа Дмитро Пилюпюк не радить. Півтора року тому до нього на прийом прийшов чоловік зі скаргою на храп ("а точніше його привела дружина"). Пацієнт регулярно протягом трьох (!) років застосовував судиннозвужуючі краплі і нарешті "дозрів" до хірургічного лікування. З'ясувалося, що у цього чоловіка – велика пухлина, яка займала всю порожнину носа носоглотку і поширювалася до основи черепа та (частково) у структури головного мозку. Крім проблем із диханням та головним болем, який постійно наростав, вона ніяк не проявлялася. 

"Чим менші такі новоутворення, тим легше підібрати правильну тактику лікування", - наголошує лікар. "Операції з їх видалення проводимо спільно з нейрохірургами. Видаляємо через ніс, що є менш травматичним для пацієнта", - розповідає спеціаліст.

Ще однією проблемою, з якою доволі часто пацієнти звертаються у клініку VIRTUS, є порушення голосу. "Стани, які гірше піддаються корекції і виникають переважно після операцій на шиї, зокрема на щитоподібній залозі – це порушення рухливості голосових зв’язок. Для того, щоб був повноцінний звучний голос, зв’язки повинні змикатися. Потік повітря, який піднімається з легень у трахею, примушує їх вібрувати. Якщо одна зі зв'язок відведена вбік, повітря проходить, викликаючи слабку вібрацію голосових зв'язок. Тому якщо при огляді ми бачимо, що одна голосова зв’язка не рухається, а інша – рухається, розуміємо, що протилежну голосову зв’язку необхідно підтягти до середньої лінії. Це можна зробити або за допомогою імплантації, або за рахунок введення наповнювача голосової зв’язки, який збільшить цю зв’язку в об’ємі. Це може бути штучний наповнювач або власні тканини пацієнта (жир)", - пояснює Дмитро Пилипюк. 



Крім дорослих пацієнтів, у клініці надають допомогу також і дітям.
 
Найбільш рутинні операції у дітей – видалення аденоїдів і мигдалин та шунтування барабанних перетинок. 

"Видалення проводиться різними способами. Зазвичай використовуємо або шейвер, або холодно-плазмову каблацію, яка дозволяє не зрізати, а поступово випарювати тканини, за рахунок чого вдається уникнути кровоточивості", - зазначає лікар. 

У рішенні видаляти аденоїди чи ні, потрібно відштовхуватися від того, як вони поводяться. "Якщо аденоїд став надто великим і створює стійкі порушення носового дихання, то потрібно видаляти. Аденоїди можуть викликати проблеми зі слухом. Потрібно оцінити, як довго дитину це турбує. Отит, який виник один раз, не вимагає термінового видалення аденоїдів, - наголошує Дмитро Пилипюк. – А от якщо це стає тенденцією, то виникає питання: а, можливо, буде простіше без аденоїдів у цьому випадку, ніж з постійними отитами і хронічним зниженням слуху? Постійне зниження слуху, особливо у віці з двох до трьох років, негативно відображається на розвитку дитини, бо якщо дитина погано чує, правильне мовлення у неї не сформується". 

А що ж із мигдалинами?

Якщо вони постійно запалюються (було сім гнійних ангін за рік або п’ять, але два роки поспіль чи три ангіни, але протягом трьох років), це – абсолютне показання до видалення. "Якщо є ознаки ревматизму, якщо виникає паратонзилярний абсцес (мигдалина замість того, щоб стримувати інфекцію, пропускає її в оточуючі тканини), то її також доцільно видалити. Є т. зв. відносні показання. Часто дорослі пацієнти кажуть, що ангін у них ніколи не було, немає ознак ревматизму і ніколи не було паратонзилярних абсцесів, але у мигдалинах постійно щось збирається, є неприємний запах і через це людина невпевнена у собі. У цьому випадку їх можна видалити, а можна не видаляти. Це залежить від побажань пацієнта. Можна просто постійно промивати", - каже фахівець клініки VIRTUS. 

У клініці проводять також заміну барабанних перетинок, які вже не виконують звукопровідної функції. "Якщо перфорація барабанної перетинки є тривалою, то є ймовірність виявити ще й порушення ланцюжка слухових кісточок. У такому випадку, крім заміни барабанної перетинки, необхідно замінити ще й їх. Також може утворитися псведоновоутворення – холестеотома. Його також слід видалити", - пояснює Дмитро Пилипюк. 

Головне, на чому акцентує лікар, - не можна задавнювати проблеми Якщо є стійкі проблеми, які турбують довше двох тижнів, необхідно обов’язково проконсультуватися з ЛОРом. 

Хочете дізнатися більше про сучасні методики хірургічного та амбулаторного лікування захворювань ЛОР-оргнаів, запрошуємо до перегляду програми PROЗдоров'я: