Про що у тексті:
"Політика фіксованого курсу – це вчорашній день у валютно-курсових політиках центральних банків європейських країн. Однак в умовах війни фіксований курс відіграв важливу роль і виступив номінальним якорем для економіки, що стабілізував очікування юридичних та фізичних осіб. Він допоміг нам впродовж 19 місяців війни зменшити інфляцію, зберегти макростабільність та купівельну спроможність української гривні – пояснює "Еспресо" член ради НБУ Василь Фурман. – Чому потрібно було все-таки переходити до іншої політики? Тому що ми бачили, що наростає дисбаланс в економіці. Загалом політика фіксованого курсу – це якоюсь мірою політика спалювання золото-валютних резервів центральних банків. При політиці керованого гнучкого курсу Національний банк однозначно буде менше витрачати золото-валютних резервів".
За словами Василя Фурмана, фіксований курс дає оманливу стабільність. Скажімо, курс у межах 8 грн за долар, який був у 2010 – 2013 рр. призвів до того, що якщо на 2011 рік у резервах НБУ було орієнтовно 38 млрд доларів, то на 2015 р. – лише 5 мільярдів доларів.
Фото: з загально доступних джерел
"Ще одні причини відв’язування від фіксованого курсу – можливість спекуляцій та різних схем, а також втрата ефективності бізнесу, недоотримані прибутки експортерам, – каже Василь Фурман. – Маємо жити в ринку навіть в умовах війни. Сьогодні бачимо, що економіка працює. Бізнес покращує свої очікування, населення довіряє українській гривні. Нацбанк неодноразово говорив, що повинні скластися відповідні умови для того, щоб ми відійшли від фіксованого курсу. Я вважаю, такі умови склалися. Маємо гарні дезінфляційні тренди. Інфляція на початок року була 26,6%, станом на серпень – 8,6% інфляції. Другий фактор – значні золото-валютні резерви НБУ – ми маємо понад 40 мільярдів доларів. Третій фактор – значна міжнародна фінансова допомога. Ми її маємо і, я надіюсь, будемо мати. Як результат маємо стабільну банківську систему та макростабільність у державі.
При фіксованому курсі НБУ визначав офіційний курс гривні до долара директивно. Відтак з офіційний курс 36,5686 грн за долар НБУ утримував з 21 липня 2022 року, тобто практично 15 місяців. Вперше його змінили 3 жовтня 2023 року після зміни курсової політики – на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку. При цьому нічого екстраординарного не сталось – курс змінився всього на 2 копійки.
"В умовах війни НБУ продовжить контролювати ситуацію на валютному ринку і надалі. Гривня може незначно рухатись в обидва боки. Нацбанк значно обмежуватиме ці рухи і надалі підтримуватиме курс української гривні", – каже Василь Фурман. При цьому він зазначає, що якогось чіткого коридору, у межах якого НБУ дозволить гривні зміцнюватись чи послаблюватись, НБУ не оприлюднив.
За словами керівника центру економічних і соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло – керована гнучкість – це пів кроку до переходу до ринкового ціноутворення.
"Досі НБУ, щоб підтримувати пропозицію долара в умовах фіксованого курсу щомісяця продавав на міжбанку 2 – 2,5 млрд доларів. НБУ каже, що і надалі покриватиме структурний дефіцит валюти на ринку – а дефіцит є. Однак, можливо, ці інтервенції будуть зменшувати. Утім, враховуючи, що у нас рекордні золотовалютні резерви, я не впевнений, що саме це було ціллю зміни курсової політики", – каже Ярослав Жаліло.
Послаблення гривні вигідне насамперед для компаній-експортерів. Враховуючи, що основні надходження від експорту Україні тепер забезпечують аграрії, які через війну мають колосальні проблеми з логістикою, підтримка їм потрібна.
"Якщо гривня дешевшатиме – це буде вигідно експортерам. Якщо експортери отримуватимуть більші доходи, то, відповідно, це може призвести до активізації експортно орієнтованих виробництв. І це добре для економіки, – каже Ярослав Жалило. – Якщо ж гривня зміцнюватиметься, це буде вигідно імпортерам, та менш вигідно експортерам. Експортери отримуватимуть менші прибутки, зате імпортери зможуть дешевше продавати товар на внутрішньому ринку. Враховуючи, що у нас імпорт відіграє важливу роль (як мінімум у нас усе пальне імпортне), то міцніша гривня – це хороший антиінфляційний чинник. Тобто залежно від того, якою буде динаміка на валютному ринку, у виграші будуть або одні, або інші".
Відразу після оголошення НБУ про відмову від фіксованого курсу, з’явились розмови про кероване послаблення гривні. Мовляв, у бюджет на 2024 рік закладають курс на рівні 41,4 грн за дол., то ж офіційний курс "підганятимуть" саме до цієї позначки.
"Курс, закладений у бюджеті – це чисто технічний розрахунковий курс. Він не зобов’язує ні до чого Національний банк України. НБУ проводить свою незалежну політику. І якраз завдяки тому, що НБУ є незалежним, він сьогодні забезпечує валютну, фінансову стабільність нашої держави, – каже Василь Фурман. – Сьогодні навіть голова Нацбанку написав, що дуже багато російських ІПСО, псевдоекспертів написали, що гривня полетить в космос після відмови від фіксованого курсу. Не полетіла в космос гривня. Вона як була стабільна, такі і залишилась. Курс незначно відрізняється, від того, що мали декілька днів назад. Що стосується без готівкових операцій, то для них вчора був курс майже був 36,6 грн за долар, хоча до зміни політики на безготівковому ринку курс був 36,9 грн".
Попри те, що за вісім місяців цього року імпорт перевищує експорт майже на 17 млрд доларів (за даними Держмитслужби за січень-серпень Україна експортувала товарів на 24,5 млрд дол., імпортувала – на 41,1 млрд дол.), підстави для зміцнення гривні є – завдяки міжнародній фінансовій допомозі.
"Є усі підстави для зміцнення гривні, бо у нас потужний приплив валюти в країну у форматі міжнародної допомоги. В країну заходить колосальний обсяг валюти й далі має якось адсорбуватись тут. Багато коштів іде на покриття боргів та покриття дефіциту торгового балансу. Однак цей обсяг валюти може стати підґрунтям для зміцнення гривні. Особливо, якщо ситуація поліпшиться і підуть іноземні інвестиції, – каже Ярослав Жаліло. – Тут уже питання, наскільки наша економіка готова до такого активного приходу валюти в країну, якщо буде гучний курс. Звичайно, коливання будуть, але підстав побоюватись, що гривня почне валитись фізично немає".
Фото: reuters
"Правила для готівкового ринку взагалі не змінилися. Готівковий курс був ринковим, залишається ринковим, – каже Василь Фурман. – Готівковий ринок відреагував на зміну політики НБУ незначним коливанням. Гривня частково послабилася, але уже до кінця дня вона відвоювала втрачені позиції".
При цьому член ради НБУ відкидає припущення, спекулянтам не вдалось розхитати курс, бо населення не побігло скуповувати долар.
"Насправді гривня є у людей – і в готівковій, і у безготівковій формі. Це величезні суми коштів. Але те, що люди не побігли скуповувати долари – це ознака того, що українці довіряють діям НБУ, – каже Василь Фурман. – За ці дев'ятнадцять місяців війни Нацбанк, на мою особисту думку, не допустив жодної помилки. Так, у багатьох питаннях він був жорстким, консервативним, але повірте, в умовах війни для збереження макростабільності, стабільності гривні, стабільності банківської системи – ці рішення були правильними та виваженими".