Мирне майбутнє російським керівництвом не передбачене: аналітик Їжак про витрати РФ на війну

Про це Еспресо розповів Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.

Військові витрати Росії у 2024 році сягнули приблизно $460 млрд за паритетом купівельної спроможності. Це на 42% більше, ніж у 2023 році. За номінальним виміром сума значно нижча – до $150 млрд. Частка оборонного бюджету у ВВП РФ перевищила 7%, а у структурі державного бюджету становила майже 40%. 

У 2025 році російські воєнні витрати можуть сягнути 7,5% ВВП, що становитиме $200 млрд за номіналом і близько $ 550 млрд за паритетом купівельної спроможності. 

Експерт зауважує: У 2024 році сукупні оборонні витрати країн ЄС та Сполученого Королівства досягли приблизно $457 млрд, що на 12% більше, ніж у 2023 році. За паритетом купівельної спроможності ця сума залишається дещо нижчою за воєнні витрати Росії. Втім сукупні оборонні витрати ЄС і  Великої Британії за обмінним курсом удвоє вищі за російські. Причому європейські оборонні витрати не створюють такого великого тиску на економіку, як російські. "Темпи зростання європейських бюджетів відстають від російських, але теж вони високі: з 2014 року сукупний європейський бюджет оборони зріс майже на 50%", - коментує він. 

На саміті НАТО у 2025 році було погоджено протягом 10 років довести видатки на оборону до 3,5% ВВП плюс 1,5% на суміжні сфери – інфраструктуру, кіберзахист, розвиток індустріальної бази. Якщо ці параметри будуть виконані, сукупні річні витрати Альянсу до 2035 року зростуть на понад $800 млрд порівняно з нинішнім рівнем.

Експерт розповідає, що структура російського оборонного бюджету відображає логіку в мобілізації: понад 50% витрат припадає на зарплати, утримання та забезпечення особового складу. На дослідження і розробки виділяється близько 1%, що не дозволяє підтримувати технологічну модернізацію. Капітальні витрати становлять 30–35% і зосереджені на масовому виробництві систем для ведення війни на виснаження – артилерії, боєприпасів, дронів, планерних бомб. 

"Російський підхід не орієнтований на промислову синергію або інноваційні прориви: він забезпечує кількісну перевагу на полі бою за рахунок ресурсу, а не технології. У стратегічній перспективі така модель виснажує промислову базу і не створює довготривалого економічного ефекту. Але на короткій дистанції це створило впливові соціальні групи бенефіціарів війни, максимально лояльні до режиму Путіна і, можливо, вже невіддільні від нього", - зауважує експерт. 

Він також звертає увагу, що структура оборонних витрат відображає стратегічне бачення — як безпекове, так і економічне. За структурою витрат можна відрізнити країни, які воюють або готуються до воєн зараз, від тих, хто розраховує на довгострокову перевагу в технологіях і економічних можливостях. 

"Ця логіка пояснює як ірраціональне спалювання РФ своїх ресурсів, так і дивну, з огляду на російську загрозу, схильність США і Європи скоріше витрачати на власні технології, ще не перевірені війною, ніж інвестувати в українське виробництво, перевірене війною. Для мирного майбутнього США і Європи технологічний розвиток має значення, для РФ – ні. Мирне майбутнє РФ російським керівництвом просто не передбачене, тому воно спалюється прямо зараз заради влади над іншими країнами", - резюмує Їжак.