Під підозрою навіть фірми з надто молодими керівниками: банки отримали від НБУ нові критерії ризиків для фінмоніторингу бізнес-клієнтів

Про це йдеться у листі НБУ "Про надання рекомендацій з питань фінансового моніторингу" 

"Національний банк під час здійснення нагляду за банками виявив здійснення компаніями-резидентами фінансових операцій, які дають підстави вважати, що їх учасники використовують механізм "скруток"  / "зустрічних потоків", – повідомляє НБУ.

Йдеться про механізм ухилення від сплати податків чи відмивання доходів через сумнівні операції з імпортом. Компанії підмінюють номенклатуру товару в документах, поки він проходить через ланцюжок пов'язаних фірм. В результаті один товар в документах перетворюється на інший, що дозволяє штучно занижувати податки або незаконно повертати ПДВ з бюджету. 

Під особливою увагою – операції з імпортом. Держфінмоніторинг зазначає, що імпортована продукція, за яку українські компанії переказують кошти за кордон, імовірно, реалізується через мережу оптово-роздрібних торговців, які мають великі обсяги необлікованої готівки. В результаті проводяться "схемні операції з метою "замовлення послуг" і виведення готівки та мінімізації податкових зобов’язань.

Які компанії опиняться під підозрою

За спостереженнями НБУ, до таких схем найчастіше залучають новостворені компанії або такі, які роками фактично не вели діяльності. Національний банк визначив 12 ознак потенційних компаній-оболонок. Серед них:

• мало працівників і мінімальний статутний капітал;
• керівники – молоді люди чи люди похилого віку;
• часті зміни власників, назви чи виду діяльності без очевидної причини;
• відсутність складів, транспорту чи іншого майна, потрібного для заявленого бізнесу;
• спільні з іншими компаніями IP-адреси, телефони, бухгалтери;
• великі обороти на рахунках при мізерних задекларованих доходах;
• відкриті кримінальні провадження щодо учасників чи їхніх кінцевих бенефіціарів.

При цьому Нацбанк не уточнює, який саме вік прийнятний для керівника чи що означає "мало працівників". При цьому варто зазначити, що для малого бізнесу цілком звична практика, коли залучають бухгалтера на аутсорсі. Таким чином один бухгалтер може вести одночасно багато ФОПів. 

НБУ також деталізує перелік операцій/видів діяльності, які виглядають підозрілими. Скажімо, новостворена компанія перераховує за кордон мільйони за товар, який нібито вже ввезли в Україну, хоча передоплати раніше не було. За оцінкою НБУ, це нетипово, враховуючи, що через воєнні ризики іноземні компанії уникають постачання товару без передоплати, тим  для новоствореного імпортера, який не має достатніх активів та інших підтверджених джерел фінансування. 

Крім того, НБУ рекомендує банкам звертати увагу на здійснення операцій з широким асортиментом непов’язаних між собою найменувань продукції, а також на те, чи є торгівельна націнка на продукції, або її розмір необґрунтовано незначний або значно завищений розмір.

Нацбанк наголошує: якщо банк бачить перелічені ознаки, він повинен вміти обґрунтувати, чому вжив (або не вжив) заходів у відповідь. 

Особливий контроль - для новоспечених імпортерів

Банкам рекомендують перевіряти реальну діяльність клієнтів, особливо тих які здійснюють чи планують здійснювати імпортні операції ще до укладення з ними договору на обслуговування і під час обслуговування.

Зокрема, НБУ рекомендує встановлювати інформацію про:

• спосіб реалізації продукції імпортером та / або його контрагентами (аби розуміти, хто є кінцевим споживачем продукції і що саме імпортується);
• наявність торгового майданчика або найменування інтернет-магазину, сайту, через які здійснюється торгівля продукцією;
• наявність торговельно-складських приміщень, інших ресурсів, достатніх для ведення задекларованої господарської діяльності тощо. 

"Повідомляємо, що Національний банк ураховуватиме вжиті банками заходи за результатами опрацювання цих рекомендацій під час здійснення нагляду", – наголошують в НБУ. Тобто попри те, що у листі лише “рекомендації”, Нацбанк перевірятиме, як їх виконують. 

"Я б не називав цей лист НБУ "посиленням фінансового моніторингу”" Регулятор не запроваджує для банків нових правил чи додаткових повноважень, а лише звертає увагу на окремі явища, які можуть бути ознаками ризикових або підозрілих операцій", – каже у коментарі Еспресо віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов. 

 За його словами, банки й так працюють у межах чинного законодавства та підписаного Меморандуму про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг. 

"Вони аналізують нетипові транзакції, оцінюють їхній економічний зміст і перевіряють, наскільки операції відповідають заявленій діяльності клієнта. Тобто йдеться не про новий рівень фінансового моніторингу, а радше про додаткові “маркери”, які регулятор рекомендує враховувати під час оцінки ризиків", - каже він.

Чи є ризик, що банки перетворяться на філії БЕБ та податкової

З одного боку, прагнення НБУ посилити фінансовий моніторинг за імпортерами, цілком зрозуміле. З іншого боку, чи не перекладають на банківських працівників функції податківців чи працівників БЕБ. Адже перевіряти, чи, скажімо, в імпортера є склад, або наскільки обґрунтований розмір його торгової націнки навряд чи входить в обов’язки банку.

Сергій Мамедов каже, що необґрунтовано висока торгова націнка або відсутність у компанії складу чи торгівельного майданчика самі по собі ще не свідчать про порушення. Річ у тім, що бізнес-моделі можуть бути різними: компанія може орендувати склад, працювати через партнерські майданчики або взагалі не потребувати власної інфраструктури. Тому банк має оцінювати не одну окрему ознаку, а всю сукупність обставин і документів.

"Тут важливо не змішувати різні функції. Банк не перевіряє правильність формування цін, не встановлює обґрунтованість торгової націнки, не проводить інспекцію складів і не визначає, чи порушив клієнт податкове або інше законодавство. Це компетенція відповідних контролюючих і правоохоронних органів. Завдання банку значно вужче: зрозуміти логіку операції, оцінити її ризиковість і звернути додаткову увагу на транзакції, які не відповідають профілю діяльності клієнта або не мають зрозумілого економічного сенсу, – пояснює Сергій Мамедов.

Відтак, за його словами говорити про перекладання на банки функцій органів контролю було б істотним перебільшенням.

"Йдеться передусім про обмін інформацією між регулятором і банківською системою та про більш точне налаштування ризикоорієнтованого підходу", - зазначив банкір.