Про це розповів популярний шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль.
"Передайте, будь ласка, в Комісію державних нагород і геральдики та в Офіс президента, що писати російським псевдоісторичним шрифтом на нагородах і бойових прапорах під час війни – це дичина, так не має бути. Тим паче, коли в ЗСУ є новий правильний брендбук, який це регулює", - написав він у твітер.
Богдан Гдаль звернув увагу, що в оформленні геральдики новоствореного Корпусу морської піхоти використано російський шрифт "іжиця" Світлани Єрмолаєвої.
Фото: колаж Богдан Гдаль
Фото: Гвардія наступу
"У ЗСУ брендбук закладає церемонійний шрифт, але це, на жаль, не впливає на укази президента, які виходять після погодження з Комісією держнагород. Сподіваємось, колись там почують", - пише Іщик.
Читайте також: Львівський пластун та військовий створив дизайн для ЗСУ
Відзначимо, що в лютому цього року покращили брендбук ЗСУ, упорядкувавши його й урізноманітнивши. З’явилась детальна методичка про те, як оформлювати візуал – "Керівництво із використання графічного стилю у візуальній комунікації". Всередині неї усі кольори розписані по кодах, шрифти регламентовані, макети від візиток і до бордів.
"Ключове, що розміщено у брендбуці, – логотипи різних видів військ ЗСУ, – розповів Тарас Іщик. – Також там закріплені англомовні назви. Крім того, вміщено перелік сувенірної продукції. Також ми створили унікальний шрифт для нашого війська. Він сучасний і водночас має мілітарний вигляд. Це для зовнішньої комунікації. А шрифт "воля" створили для грамот та подяк".
Над фундаментальною розробкою стилю для Збройних Сил України працювала команда дизайнерів та комунікаційників, зокрема автор шрифту e-Ukraine Дмитро Растворцев, художники Віталій Гайдукович, Олекса Руденко, Орест Підлісецький та інші.
Фото: брендбук ЗСУ
Фото: брендбук ЗСУ
У 1988 році гарнітуру цього шрифту на основі складального прямого півуставу Російської академії наук кінця 19 століття розробила Світлана Єрмолаєва. Шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль відзначає, що шрифт призначався для відтворення старослов'янських текстів в енциклопедіях та наукових статтях, але, оцифрований у 1992 ПараГрафом, з надзвичайною швидкістю поширився по всіх слов'янських країнах, що користуються кирилицею.
Про те, як цей шрифт став частиною державної символіки ще у 2021 році Богдан Гдаль пояснював в статті для Історичної правди "Шрифтова зрада". Зокрема, звертаючи увагу, що "іжиця" присутня на табличці Офісу президента, "кочуючи" від адміністрації одного президента України до іншого.
Фото: колаж Богдан Гдаль