Вони порівнювали їх з Гітлером чи практиками нацистської верхівки. Вважалося, що далі пояснення зайві, і той, кому адресувалися схожі звинувачення, мав тихо сісти у кутку, соромлячись того, що накоїв.
Фінт, звісно, безпрограшний, та некоректний, як мовиться, удар нижче пояса. Але водночас й такий, що засвідчує інтелектуальний рівень "прокурора", його нездатність шукати в історії інші аналогії.
Рекордсменом у навішуванні "нацистських ярликів" досі вважалася Росія, розкидаючись направо-наліво обвинуваченнями на адресу "нацистського режиму Києва", а відтак поширивши цей наратив на весь ненависний путінському режиму "буржуазний Захід". Акурат маємо ситуацію, прогнозовану фразою, ймовірно, ще Вінстона Черчилля: "Фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами". Хоча не факт, що саме британський прем'єр озвучив такий висновок.
Рекордсменом у навішуванні "нацистських ярликів" досі вважалася Росія, розкидаючись направо-наліво обвинуваченнями на адресу "нацистського режиму Києва", а відтак поширивши цей наратив на весь ненависний путінському режиму "буржуазний Захід"
Читайте також: Гуляш по-орбанівськи непотравний
Зрештою, Тімоті Снайдер дещо омодернив старий термін для визначення ідеології путінізму: "Я назвав це "шизофашизмом". В українців найелегантніше формулювання. Вони називають це "рашизмом".
Цілком закономірно, що союзники кремлівського диктатора послуговуються схожими методами, попри те, що вони, здавалося б, абсолютно невиправдані ні ситуацією, у якій перебувають, ні цінностями, які буцімто сповідують.
До прикладу, угорський прем'єр Віктор Орбан, лідер країни Євросоюзу та НАТО, однак беззаперечний фанат Путіна і путінізму, взявся критикувати Брюссель за настійні заклики інших членів ЄС до єдності перед загрозою зі Сходу. Орбан міркував недовго і випалив макабричне порівняння. Мовляв, навіть Адольф Гітлер мріяв про європейську єдність і згодом звертався до ідеї "ще тіснішого союзу".
Що тут скажеш? Угорщина Орбана, яка животіє завдяки європейським субвенціям та дотаціям, однак навіть з такими "милицями" не здатна загнуздати обвальну інфляцію, марить реваншистськими ідеями досі. Якщо для Німеччини точкою біфуркації фашизму стала так звана Веймарська республіка, то Орбанові та його соратникам просто таки не дають спати наслідки Тріанонського договору 1920 року. Німці жорстоко заплатили за ідеї відродження "Великого Рейху", але, вочевидь, мадяри досі не розпрощалися з ідеєю "Великої Угорщини".
Читайте також: Орбан і "йоббіки", мабуть, хочуть грошей
Європейська єдність по-орбанівськи, — це можливість для Будапешта паразитувати на єесівських грантах і коштах, але пихато відкидати будь-які натяки на певні зобов'язання, передбачені умовами членства в Унії. При цьому не забувши по-фарисейськи назвати Україну "фінансово неспроможною".
Європейська єдність по-орбанівськи, — це можливість для Будапешта паразитувати на єесівських грантах і коштах, але пихато відкидати будь-які натяки на певні зобов'язання, передбачені умовами членства в Унії. При цьому не забувши по-фарисейськи назвати Україну "фінансово неспроможною"
Коли країни Європи, звісно, зі скрипом, але відмовляються від російських енергоносіїв, цілком резонно вважаючи це "торгівлею на крові" і посиленням агресора, що точно постукає у їхні двері, Петер Сіярто баражує між Дунаєм та Москва-рікою, аби домовитися з Путіним про вигідні контракти.
Коли європейці солідарні з Україною не в останню чергу за те, що вона платить криваву ціну за цінності демократії та свободи, Орбан зверхньо та публічно насміхається над цими цінностями. Речник фідесівського уряду Золтан Ковач у колонці, надрукованій недавно, цинічно звинувачує Європу за те, що, мовляв, її лідери ставлять глобальні інтереси вище за свої, "хатні".
Читайте також: Орбан заздрить Путіну
Очевидно, що у Європі болісно реагують на угорські вибрики. Чеський міністр закордонних справ Ян Ліпавський, зокрема, заявив, що ніхто не змушує угорців "бути частиною цієї спільноти, якщо вони відчувають дискомфорт".
Але, мені видається, що угорцям таки комфортно в ЄС. Інша річ, що Віктор Орбан та його однодумці зробили країну та її громадян заручниками власної недалекоглядності. Я вже писав, що цілком ймовірно напередодні російського вторгнення угорська верхівка узгоджувала з Путіним ідею розчленування України. Утім навіть факт зосередження угорських військ на кордоні із Закарпаттям, про що стало відомо зовсім недавно з уст Андраша Раца – угорського безпекового експерта, що працює зараз у німецькому аналітичному центрі DGAP, говорить більше, ніж "миротворча риторика" сусідських політиків.
… Інша річ, що ЗСУ переписала цей зловісний сценарій. Прийде час, і угорці теж розпитають Орбана, що спонукало його вкотре за останнє століття стати на бік зла.
Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.