Підписаний Зеленським Закон "Про медіа" може підірвати свободу преси в Україні, - NYT

Підписаний президентом України Володимир Зеленський закон про медіа ризикує підірвати засади свободи преси в країні

Про це пише New York Times

Американське видання пише, що президент України Володимир Зеленський 29 грудня підписав закон, який розширює регуляторні повноваження уряду над новинними ЗМІ. Водночас журналістські організації попереджали, що цей крок може підірвати свободу преси в країні.

Попри те, що деякі з більш суворих положень закону були пом’якшені у відповідь на критику, серйозні побоювання щодо незалежності регуляторного органу залишаються, заявили 30 грудня національні та міжнародні ЗМІ. 

Закон розширює повноваження державного регулятора українського телерадіомовлення на онлайн та друковані ЗМІ. Попередні проєкти надавали регулятору повноваження штрафувати медіа, відкликати їхні ліцензії, тимчасово блокувати певні онлайн-видання без ухвали суду та вимагати від платформ соціальних мереж і пошукових гігантів, таких як Google, видаляти контент, який порушує закон.

Зеленський, адміністрацію якого останніми роками звинувачують у підриві свободи преси, у 2019 році розпорядився розробити закон про посилення регулювання ЗМІ.

Цей захід був ухвалений українським парламентом цього місяця разом із низкою інших законопроєктів, які, за словами законодавців, мали на меті допомогти країні виконати умови Європейського Союзу для членства. 

Але українські журналісти та міжнародні групи свободи преси висловили занепокоєння щодо законопроєкту про засоби масової інформації, коли він проходив у парламенті, заявивши, що він виходить далеко за рамки вимог ЄС, і звинувачують уряд у використанні зобов’язань щодо членства як приводу для посилення контролю над пресою.

Комітет захисту журналістів, некомерційна організація, яка бореться за свободу преси в усьому світі, закликала українських законодавців скасувати законопроєкт у вересні, заявивши, що він посилює "державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни її потребують найбільше".

Європейська федерація журналістів, генеральний секретар якої назвав попередній проєкт закону "гідним найгірших авторитарних режимів", заявила 30 грудня, що законодавство продовжує суперечити європейським стандартам свободи преси, оскільки незалежність державного медіарегулятора, члени якого призначаються президентом і парламентом, не можуть бути гарантовані.

"Україна продемонструє свою європейську прихильність, сприяючи вільним і незалежним ЗМІ, а не встановлюючи державний контроль над інформацією", – заявив генеральний секретар федерації Рікардо Гутьєррес.

Національна спілка журналістів України заявила про відсутність прозорості під час розгляду законопроєкту, стверджуючи, що зміни вносилися на закритих засіданнях парламентських комітетів, а представникам ЗМІ та громадськості не було надано достатньо часу для відповіді.

У заяві профспілки, опублікованій перед голосуванням Верховної Ради України за законопроєкт, йдеться, що законодавство послабить свободи, які "відрізняють суспільний лад України від режиму диктаторської Росії". 

Головне юридичне управління Верховної Ради України також зазначило в аналізі, опублікованому цього місяця, що йому було надано мало часу для розгляду змін до законопроєкту та що формулювання закону недостатньо враховує ризик запровадження цензури.

Українські чиновники відкинули звинувачення в тому, що вимоги ЄС використовувалися як прикриття для обмеження свободи преси. Вони сказали, що суттєві зміни до законопроєкту були внесені після консультацій із фахівцями ЗМІ та стверджували, що кардинальні зміни до медіазаконодавства України назріли.

"Звичайно, цей законопроєкт навіть ширший, ніж директиви ЄС, тому що нам потрібно було змінити та модернізувати наше медіазаконодавство, яке не змінювалося 16 років", – заявила після схвалення законопроєкту заступниця голови комітету Верховної Ради з питань інформаційної політики Євгенія Кравчук. 

Принаймні одна українська організація, що зосереджується на свободі преси, київський Інститут масової інформації, заявив 29 грудня, що в основному задоволений переглянутим законодавством, але контролюватиме його виконання. 

"Щоб його покращити, нам потрібно буде внести зміни до Конституції, що, на жаль, неможливо під час воєнного стану. Це один із наших головних планів на майбутнє", – зазначила виконавчий директор ІМІ Оксана Романюк. 

Стежте за подіями в Україні та світу разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb