Прийнятий Верховною Радою 19 жовтня (поки що у першому читанні) законопроєкт "Про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією" цілком очікувано викликав широку зацікавленість. Зокрема, інтерес викликають дві найосновніші правові норми: власне, сама заборона і метод її застосування через суд.
Як узгоджуються ці законодавчі положення із Конституцією України?
Стаття 35, ч. І Основного Закону стверджує: "Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання…". Але це право "може бути обмежене…в інтересах …захисту прав і свобод інших людей" (ч. 2).
В ст. 36, ч. 1 ця свобода обмежується в контексті всіх громадських організацій "в інтересах національної безпеки". У новій редакції "Воєнної доктрини України", розробленій КМУ і схваленій РНБОУ 2 вересня 2015 р., стверджується: "На сьогодні воєнним противником …Україна вважає РФ" (р. III, п. 28). Себто, не путінський режим, не якусь окрему державну структуру, а всю їхню країну, державу, суспільство. Сюди входить (не може не входити!) і московський патріархат. До того ж з’явилося повідомлення, що при їхніх церковних установах організовано спеціальні відділи, які вишколюють солдат, що йдуть убивати нас. Так реалізовується заклик Гундяєва: "Надо же, наканєц-то, дать ребятам настоящую работу".
Читайте також: Будуть списки тих, хто підтримав РПЦ в Україні
У судах України уже розглядаються кримінальні справи проти окремих осіб і релігійних громад московського православ’я, які співпрацювали з ворогом (переховування зброї, диверсантів, ворожої літератури). А як бути з тисячами інших? Вони ж стверджують, що не мають ніякого адміністративного відношення до Москви. Так от тут має бути застосований другий аспект – правова богословська експертиза, яка підсилить аспект політичний.
Найвищою молитвою вірян, для яких існує Церква, є Свята Літургія. Вона починається (четвертий рядок) молитвою "За святішого Архиєрея (ім’я)… Господу помолімся". Хор відповідає: "Господи помилуй!".
То християни в Україні моляться за "Господню милість" для Гундяєва, який складає антиукраїнські воєнні плани, виголошує повні ненависті наративи, освячує зброю та особовий склад нашого ворога, навіть готує "рєбят" для "настоящей работи" в Україні? А ця молитва повторюється в Літургії тричі.
Читайте також: Ухвалений у першому читанні закон — проти російської церкви, хоча лише на папері
Далі йде молитва "За Богом бережений народ наш, за правління і все військо". Знову ж: московський народ, правління і військо прийшли на нашу землю грабувати, катувати, убивати, і ви з ними в одній (євхаристійно єдиній) Церкві?
А молитовне благання до Спасителя: "Перемоги благовірному народові Твоєму над супротивниками даруй...". Котрому народові Суддя Всевишній має дарувати перемогу? Над котрим ворогом? Кого Він має вислухати, якщо люди моляться в Церкві одного патріархату? Та ні, це не молитва, це баламутство. Така Церква має бути знята з реєстрації. Відразу вся, як інституція. Звісно, судом. Адже в Конституції України (ст. 37, ч. 3) передбачено: "Заборона діяльності об’єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку". Отже: заборона діяльності (і відповідно – зняття з реєстрації) має відбутися – на основі політично – юридичних та богословських експертиз – одночасно, одним судовим рішенням щодо всієї структури УПЦ МП, як структури, яка у духовній сфері повністю поєднана з "воєнним противником України", що призводить і до численних кримінальних правопорушень.
Про автора. Михайло Косів, український політик, народний депутат України I-IV та VI скликань. Заслужений діяч мистецтв України.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.