Про це в коментарі Еспресо розповів делегат ПАРЄ, народний депутат Олексій Гончаренко.
Деякі з політиків, можливо, роблять це навіть всупереч власних переконанням, припускає Гончаренко. Але іншого виходу в європейців просто немає.
"Я сказав би, що європейці нарешті відчули, що ми – одні з них. Зрозуміли, що на нас абсолютно безпідставно напали, бачать, як українці мужньо захищаються. Тут і симпатія, і повага – все разом.
Втім, знаючи, що деякі з делегатів ПАРЄ – це люди, які підтримували Росію, повернення росіян до асамблеї і т.д., я не впевнений, що їхня думка настільки змінилася. Припускаю, що не в усіх ця підтримка щира. Але навіть ті, які глибоко в серці тримають щось інше, вимушені демонструвати підтримку Україні, бо це – абсолютний тренд. Нам дуже важливо працювати з західними суспільствами, бо це – демократичні країни і вони не можуть діяти у відриві від позиції людей. А допомога Україні – це те, чого європейське суспільство вимагає сьогодні", – наголосив Гончаренко.
Народний депутат, який задля участі в ПАРЄ вперше з 24 лютого покинув Україну, розповідає, що на власні очі побачив величезну підтримку з боку французьких громадян.
Я був вражений: на кожній адміністративній будівлі висить український прапор. Люди, коли бачать якусь українську символіку, підходять на вулицях і просто висловлюють підтримку. Французів дуже цікавить тема України. Перебуваючи там, я був запрошений на всі центральні французькі телеканали, де Україна – це топ-тема. Це при тому, що там щойно пройшли президентські вибори, попереду ще вибори до парламенту. Тобто в країні є чим займатися і без України, але насправді Україна все одно залишається темою №1.
Читайте також: Ефективність ЗСУ переконала американців, що Україна не стане "другим Афганістаном", – Ярослав Юрчишин
Всенародна підтримка є очевидною, і політикам важко її ігнорувати. Звичайно, треба розуміти, що це не триватиме нескінченно, тому зараз потрібно витискати з цієї підтримки максимум", – зазначив депутат.
Загалом на Асамблеї Ради Європи ухвалили дві резолюції, пов'язані з російсько-українською війною. Автором першої, політичної, став німецький соціал-демократ Франк Швабе. Свого часу він називав популізмом заяви українців, нібито Путін хоче розпочати велику війну в Європі, що й нагадав йому в промові Гончаренко.
"Ця резолюція важлива, але це більш політична річ. Ми з колегами пропонували, щоб там прозвучали слова і про військову підтримку. Але Швабе як доповідач висловився категорично проти, і в підсумковому варіанті резолюції цього немає.
Цьому є пояснення – насправді Рада Європи ніби й не має стосунку до військової підтримки. Але все одно реакція німців на словосполучення "військова підтримка" є показовою. Складається враження, що в них із цим є величезна проблема чи травма. Можна було гарно продемонструвати: ті, хто винні в злочинах Другої світової війни, зараз не допускають злочинів Третьої світової. Але ні, навпаки – в німців це йде важко", – каже народний депутат.
Другу ж резолюцію Гончаренко називає вкрай важливою, адже вона матиме юридичні наслідки.
"Фактично вперше на високому міжнародному рівні прозвучало звернення до всіх 46 членів Ради Європи (у тому числі 27 членів ЄС), до країн-партнерів (США, Канада, Ізраїль) та до організацій-партнерів (ЄС, ООН) про створення міжнародного кримінального трибуналу проти військово-політичного керівництва Росії. Тобто не просто проти тих виконавців, що чинили злочини, а саме проти керівництва РФ і Путіна особисто. Це перший і надзвичайно важливий крок у напрямку до нового Нюрнбергу, який, на мою думку, повинен називатися Маріупольським трибуналом".
Показовим є факт, що ця резолюція була ухвалена одноголосно, вважає Гончаренко.
"Підтримали всі 46 країн, включаючи, скажімо, Вірменію та Сербію. Бо Вірменія – то взагалі офіційний союзник Росії, а позиція Сербії теж неоднозначна. Але при цьому не знайшлося жодного делегата, який би проголосував проти цієї резолюції", – наголосив депутат.
Якщо позиція представників деяких країн стала приємною несподіванкою, то інші країни-союзники давно підтримують Україну повністю та беззастережно. Наприклад, щодо декларації про повне та негайне ембарго на російську нафту та газ.
"Там є така форма – депутати можуть підписати декларацію, і якщо набереться певна кількість підписів, то вона потрапляє в документи Асамблеї. Нас 30 депутатів підписало, цього більш ніж достатньо – переважно це були балтійські країни, Польща, Великобританія, скандинавські країни", – веде далі Олексій Гончаренко.
Депутат розуміє, що поляки, литовці чи естонці – це ті політики, підтримка яких уже є максимальною. Тому в кулуарах намагаються спілкуватися саме з представниками країн, що традиційно займали проросійську позицію.
Читайте також: Пособник Путіна Штайнмаєр на весь світ оголошений "поза діалогом". Блог Оксани Забужко
"Сербів, чесно кажучи, навіть якось не помітив на Асамблеї. А от з угорцями, німцями, австрійцями багато спілкувався, намагаючись пояснити нашу позицію. Розумію, що з ними потрібно спілкуватися, і був націлений саме на це. Не можна сказати, що вони нічого не чують, може, я щось змінив у їхній позиції.
Хоча наголошу, що їхня позиція – проукраїнська. Вони підтримують Україну. Питання в тому, що деякі кроки, важливі та необхідні для нас, здаються неприйнятними для них. Ми повинні це змінювати", – підсумував Олексій Гончаренко.
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb
Фото: reuters