Чи залишиться Україна без грошей?

Перша проблема – Орбан, що заблокував кредит ЄС через зупинку "Дружби".

Друга проблема – політична криза управління в Україні, де парламент перестав голосувати за будь-що, а значить і за закони, необхідні для отримання фінансування від ЄС і МВФ.

З першою проблемою, як виявилось, розібратись набагато простіше. І ні, наразі Орбана не прогнули й фінальне технічне рішення ще не прийнято. Але ЄС знайшло формулу, яка дозволяє всім зберегти обличчя. В результаті ЄС виділяє гроші і технічну допомогу на ремонт "Дружби", Україна з цим погоджується. Таким чином було знайдено шлях відновити постачання нафти по "Дружбі". Не важливо, були там критичні пошкодження чи ні. українській владі не доведеться "здавати назад" і відступати від своїх слів. І угорцям так само. І навіть якщо Орбан якимось чином не втратить владу в результаті виборів, він вже не буде проблемою.

А от з другою проблемою набагато важче. І це є великою проблемою. І великим викликом. Бо щоб там не казали українці, яким кортить мобілізувати депутатів, Україні конче потрібен працюючий парламент під час війни. В тому числі для того, щоб голосувати реформи, необхідні для європейської інтеграції та співпраці з МВФ. 

МВФ дозволив собі відступити один раз, коли прибрав умови для отримання програми з обов'язкових умов, але лиш відтермінувавши необхідні кроки. І годинник тікає. І так, від МВФ ми не отримуємо так багато грошей. Але все інше фінансування прив'язане до наявності програми МВФ. Є програма — є 90 млрд від ЄС та інших донорів. Немає програми МВФ – немає грошей. І символічно, що програма МВФ зараз фокусується на детінізації. Тобто на необхідності для України мобілізувати більше ресурсів всередині країни. Вирівняти ситуацію, коли багато податків не збирається. І на це закриваються очі. 

Читати також: Народні депутати і мобілізація: дрімучий популізм

Але якщо Україна просить ЄС і інших наших друзів надати більше грошей, то дивно, коли сама Україна не намагається так само зібрати більше фінансів. Тим більше з тих, хто історично уникав чесного оподаткування, руйнуючи конкурентне середовище. Таким чином прогарам МВФ — це не тільки про "більше грошей в український бюджет", але й про "більш справедливі правила гри.

Окрема історія — розмови про те, що МВФ дає дорогі гроші. По-перше, знов і знов доводиться говорити, що співпраця з МВФ важлива, в першу чергу, не заради грошей МВФ, а як забезпечення для отримання грошей від ЄС і інших донорів. А по-друге — знайдіть-но для України дешевші гроші на ринкових умовах. Дуже цікаво на це подивитись. Коли вам не подобається 8 відсотків від МВФ, то раджу подивитись на дохідність українських єврооблігацій у 15 відсотків. Не кажучи вже про те, що Україні взагалі на ринкових умовах ніхто зараз гроші не дасть. Хіба що дуже-дуже дорого. А 8 відсотків від МВФ не буде вам ввижатися дорогим фінансуванням в той час, коли США позичає під 4 відсотки. А США, варто нагадати, той долар узагалі друкує.

Тому проголосувати ці зміни корисно не тільки для виживання країни під час війни. Бо гроші потрібні саме для виживання. А і для більш ефективної економіки. Але треба, щоб парламент мав спроможність голосувати.

Читайте також: Зеленський vs Рада: Мобілізувати "еліту" – означає дуже багато

Водночас очевидно, що модель парламентської монокоаліції, яка слухняно робить все, що наказує президент, перестала працювати. І це треба визнати обом сторонам. І президенту і парламенту. І зрозуміти, що на них відповідальність. Не тільки на поганих депутатах чи поганому президенту. Це спільна відповідальність.

Отже. Країні треба працюючий парламент.

Є два варіанти. Президент якимось чином відновлює роботу вертикалі монокоаліції. І у депутатів, в яких немає зараз бажання голосувати, воно з'являється. Умовно назвемо це "метод Татарова".

Але є сумніви, що це все ще справний метод.

І тоді постає питання перегляду концепції управління, коли президент наказує, а депутати виконують. Повернення до парламентсько-президентської республіки, якою Україна і є, згідно з Конституцією. Але тоді ми потребуємо створення коаліції. І визнання, в першу чергу, президентом нової реальності. Що, судячи з усього, складно. Але і вибору у нього немає. І чим скоріш це буде усвідомлено, тим швидше ми виберемось із політичної кризи, яку ми не можемо собі дозволити під час війни.

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів