Чи зможе Трамп вийти з війни в Ірані за кілька тижнів?

Схематично вона виглядає так: Ізраїль та США досягли відчутних операційних результатів, але іранський режим адаптується. Тиск не зламав систему — він її радикалізував. Це класичний ефект "загартування противника".

Тут ми стикаємося з ядерним чинником, який працює як обмежувач виходу. Близько 440 кг збагаченого урану — це не просто цифра. Це аргумент проти будь-якого "заморожування" конфлікту: залишити режим із таким потенціалом означає лише відстрочити більшу загрозу.

Наявні дилеми ескалації:

• Щоб нейтралізувати загрозу → потрібна глибша ескалація.
• Глибока ескалація → ризик хаотичного розпаду Ірану.
• Розпад Ірану → не прозахідна стабільність, а тривала нестабільність (аналогія з Іраком чи Лівією очевидна).

Читайте також: Дві несумісні логіки у війні з Іраном

Усе це відбувається на тлі закриття Ормузької протоки, що є потенційним тригером уже не регіональної, а глобальної економічної кризи. 

Ситуацію ускладнює той факт, що всередині Ірану немає прийнятного партнера для перемовин, а партнери по НАТО не готові вв'язуватися в авантюру Трампа та Нетаньягу після року "витирання об них ніг".

Головна проблема на сьогодні — це відсутність того, що стратеги називають off-ramp (шляхом деескалації): немає переговорного партнера, немає коаліційної єдності, немає сценарію "перемоги", який не породжував би нових катастроф. Ситуація структурно нестабільна, і логіка подій штовхає до подальшої ескалації незалежно від бажання сторін.

До цього варто додати ерозію союзницької бази, яка робить будь-яку тривалу кампанію ще вразливішою політично. Разом це нагадує динаміку, яку Барбара Тачман колись описала як "марш дурнів" - коли кожен крок логічно випливає з попереднього, але весь ланцюг веде до катастрофи.

Виглядає, Трампу доведеться або змінювати своє ставлення до союзників та України, або продовжувати йти "дорогою дурнів", коли уряд діє всупереч власним інтересам, а курс зберігається попри наростальні докази провалу.

Джерело

Про автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.