"Друге щастя" Зеленського

Останнім часом, виглядає, Єрмак остаточно переконав Зеленського, що це прислівʼя має лягти в основу дій влади.

Відмова призначити незручного директора БЕБ — всупереч процедурі, позиції представників G7 і бізнес-середовища.

Навпаки, протягування зручного Уповноваженого з мовної політики, імітація його підтримки — всупереч позиції громадськості.

Навіть не переставляння ліжок, а перестеляння ковдр в уряді, призначення на посади за ознакою лояльності до Єрмака (їх навіть відпустили на конференцію до Риму), - хоча саме до цих посадовців найбільше питань щодо корупції та результативності.

Протягування закону "про відповідальність за обхід санкцій" - щоб поставити всю правоохоронну систему на боротьбу з ворогами Офісу, проти яких - "превентивно", без суду і слідства — оголошено "санкції".

Ігнорування проблем — від фортифікації до військового виробництва, — важкі питання у зовнішній політиці, розгул крадівництва, демонстративне згортання демократії у надії, що партнери "все стерплять, бо їм нікуди діватись".

Читайте також: Аплодисменти чи результати?

Статті у провідних західних медіа про концентрацію влади в руках Єрмака і проблеми з демократією в Україні оголошені "російським ІПСО". Так, як "панікою і шкідництвом" на початку 2022 року оголошувались попередження тих таки західних медіа про неминучість повномасштабної російської агресії. Ті самі люди розв'язують ті ж самі задачі — комфорт монополії на владу і присипляння суспільства.

Однак проблеми множаться. Їхній масштаб і хронічна нездатність влади їх вирішити уже давно волають про необхідність створення професійного, незалежного Уряду  національного порятунку. Але проти Єрмак — бо це підірве монополію на владу.

Зеленському, власне, скоро доведеться обирати: або Єрмак, або країна. Бо забагато проблем сконцентровано на одній особі.

Поки що Зеленський обирає Єрмака. І на кожному повороті влада звертає не туди, а країна тримається не завдяки, а всупереч. Але, намагаючись поставити все під контроль, офіс-менеджери послаблюють і цю властивість українського суспільства. Тим більше ресурси не є невичерпними та добігають кінця.

Як любить казати Трамп, "подивимось, як це закінчиться". 

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.