Був президентський указ про звільнення Головкома ЗСУ чи не було його, знає лише Зеленський і Єрмак.
Утім, те, що вчора президент у вечірньому зверненні ані словом не обмовився про Залужного, є показовим. Як показовим є і те, що у день відставки-не відставки Головкома Мар’яна Безугла знову накинулася на Залужного. Грубо і примітивно. Так, начебто Залужний працює завгоспом в Офісі президента, а не командує армією під час війни. Хто така Безугла, щоб публічно пащекувати до Головнокомандувача ЗСУ?
Все, свідками чого ми є, це – гра у Безуглу. Усі ці пояснення Зеленського про "Мар’яну і Валєру" не дають відповіді на головне запитання: чи довіряє президент Головкому. І якщо ні, то які має претензії (окрім високого рейтингу народної довіри).
Читайте також: Відставку Залужного таки готували
Що вчора мав зробити Зеленський? Він мав сказати: "Я довіряю Залужному, армія в надійних руках. Припиніть розганяти зраду".
Він цього не сказав. Він грає у Безуглу.
Ця гра небезпечна для країни й для життя кожного, хто в ній живе.
Під час війни політичні ревнощі неприпустимі. Вони матимуть катастрофічні наслідки для української держави.
Про автора. Сергій Руденко, журналіст, телеведучий
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.