Імперії починають руйнуватися не тоді, коли закінчується бензин...

Виявляється, паливна криза в Росії — це... добре. Автомобілів стало менше, люди більше ходять пішки, повітря чистіше, здоров'я міцніше. І взагалі — "не потрібно панікувати, у всьому треба шукати позитив".

Зізнаюся, я навіть не одразу оцінив масштаб цієї "наукової" думки.

Бо якщо вже йти шляхом Онищенка, то дефіцит ліків — найкращий спосіб зміцнити імунітет. Зростання цін — чудова дієта. Відключення електроенергії нормалізують сон. Безробіття позбавляє стресу. А бідність — це взагалі універсальний рецепт боротьби зі шкідливим споживацтвом.

Саме так і виглядає остання стадія державної пропаганди.

Коли влада вже не здатна приховати кризу, вона починає переконувати суспільство, що криза — це благо. Коли не може забезпечити нормальне життя, пояснює, що нормальне життя взагалі було переоцінене. Коли закінчуються аргументи, в ефір виходять академіки й починають доводити, що відсутність бензину — це новий стандарт здорового способу життя.

Це вже навіть не пропаганда. Це політична психотерапія для населення, яке має навчитися радіти кожному новому провалу влади.

І знаєте, що в цьому справді позитивного?

Чим частіше російська влада змушена пояснювати своїм громадянам, чому жити гірше — це насправді жити краще, тим ближче той момент, коли навіть найвідданіші прихильники режиму перестануть вірити телевізору й почнуть вірити власному холодильнику, гаманцю... і порожньому баку свого автомобіля.

Історія вчить: імперії починають руйнуватися не тоді, коли закінчується бензин. А тоді, коли закінчуються переконливі пояснення, чому його відсутність — це велике досягнення.

Джерело

Про автора. Віктор Ягун, директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.