"Інавгурація": останній політичний акорд Путіна

Але всі диктатори мають спільні ґанджі: вони теж помирають через свій вік, хвороби чи їхню фізичну ліквідацію. Диктатори рідко виживають чи спокійно йдуть на пенсію, і тут Путін нічим не відрізняється від інших. У 2024 йому має виповнитися 71 рік. Якби він не розпочав війну проти України, то легко міг президентити ще декілька десятиліть.

Проте, допустивши фатальну для себе помилку, він тепер не може бути впевненим, що йому вдасться зберегти свій режим хоча б ще на декілька наступних років.

Він став не лідером народу, а лідером узурпованої влади. У той час, коли Україна героїчно бореться за свою державність, керована Путіним Росія бореться за свою гіперболізовану гординю. Для головного кремлівця абсолютно не важливо скільки ще російського населення загине у цій кривавій і несправедливій війні. Його бажання панувати над світом – веде Росію до катастрофи, та манія величі не дає можливості подивитися на ситуацію тверезими очима. 

Але, крім того, що він клептократ і вбивця, Путін є ще  неперевершеним брехуном, запевнення якого абсолютно нічого не значать. Варто лише пригадати його такі відомі фрази: "конституцію міняти не збираюся"; "ми ставимося до України, як до суверенної держави"; "у нас немає планів щодо Криму"; "війни не буде"; "це не війна, це спецоперація"; "самі себе бомблять"; "завдаємо високоточні удари"; "мобілізації не буде"…

Читайте також: Чи спрацює остання ставка Путіна?

А коли він видає себе за поборника "традиційних цінностей", то вони у путінській інтерпретації, включають арешти та побиття таємною поліцією, тортури та вбивства інодумців, неспровоковане вторгнення в інші країни та знищення їхнього населення сотнями тисяч, геноцид українців.

За 25 років свого перебування на вершині влади, він перетворився на тирана, який не терпить жодного заперечення, вбиває і калічить російських опозиціонерів та заарештовує кожного, хто посмів назвати його так звану  "спеціальну військову операцію" війною, засуджуючи до 15 років ув’язнення.

Цей узурпатор став величезною загрозою для всіх волелюбних, незалежних націй, а не тільки для України. І хоча в Європі вже багато хто почав розуміти всю небезпеку ситуації, але не всі ще усвідомлюють, що допомога Українській державі мусить бути набагато більшою, якщо вони не хочуть стати наступним об’єктом нападу російських реваншистських імперіалістів.

Путінська одержимість знищенням держави Україна і бажання захопити чужі землі, розтрачуючи задля  реалізації цієї ідеї фікс багатства і стратегічні резерви своєї країни, у підсумку обернуться для наступних поколінь росіян втратою їхнього майбутнього.

Путін — клептократ, який вкрав у громадян Російської Федерації понад 300 мільярдів доларів. Жоден інший лідер Росії, включаючи навіть таких монстрів, як Ленін і Сталін, не руйнував цю країну більше, ніж він. А проводячи час від часу "вибори" у РФ, диктатор обставляє усе таким чином, що кожен, хто виступає проти нього, зрештою сяде у в’язницю, буде вбитий або йому допоможуть померти, як це вже було з багатьма російськими опозиційними політиками.

Однак, якщо навіть диктатор зможе до початку літа уникнути військового перевороту, то все одно його подальша політична доля і продовження незаконного правління залежатимуть від багатьох зовнішніх факторів. Путін не зможе перемогти Україну без допомоги колишнього президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. А Трамп не може перемогти чинного президента Америки Джо Байдена без допомоги Путіна.

Ці два політичних персонажі настільки тісно пов’язані один з одним, що українцям потрібно дуже ретельно відстежувати кожен їхній наступний крок. Адже Путін, задля збереження своєї влади, а Дональд Трамп для повернення у владу, зараз готові на все.

Московський "цар" перетворив Російську Федерацію на загрозу подальшому існуванню всього людства. Його наміри відновити Радянський Союз через майже 33 роки після його розпаду, стали зразком імперського реваншизму, який ґрунтується на ультрашовіністичному екстремізмі та псевдоправославному фундаменталізмі, що не має жодного відношення до справжньої віри.

Читайте також: Російська Федерація не має жодних шансів уціліти

І якщо підсумовувати попередній термін путінського правління, то він явно не може бути втішним для нього. На Путіна чекає Гаазький кримінальний суд, Парламентська асамблея Ради Європи офіційно визнала його нелегітимним, а Російську православну церкву інструментом російського впливу й пропаганди, він втратив більшу частину війська та озброєння, яке мала російська терористична армія до 24 лютого 2022 року, мусить благати Іран, Північну Корею та Китай про надання хоч якоїсь зброї, оскільки її старі запаси, ще з радянських часів у сховищах, почали вичерпуватися, а виробництво нової вже не встигає за потребами фронту. 

До цього потрібно ще додати, що економіка Російської Федерації деградована, величезна частина державного бюджету витрачається на війну, третина позбавленого прав людини населення живе у XXI столітті без газу, систем каналізації та доріг. А зомбовані пропагандою з телевізора бідняки готові долучатися за гроші до вбивств українців, окупації наших земель і ставити гарматним м’ясом, попри вже вбитих в Україні 470 тисяч російських окупантів. 

Проте труни, котрі повертаються до Росії в усе більших кількостях, поки що не можуть перебити брехні тотальної пропаганди, яку замовляє тоталітарний диктатор. І хоча псевдопатріотизм, який закладений у цій пропаганді, може спровокувати частину чоловічого населення РФ спробувати ризикнути своїми життями задля "легкого заробітку" в Україні, але ці гроші на крові українців обертаються для цих воєнних злочинців гарантованою загибеллю. А суспільство, де родини масово опиняються без спадкоємців чоловічої статі, приречене на загибель.

Якщо російською національною ідеєю є самознищення на українській території, то вони цей шлях вибрали цілком добровільно. Адже в найближчі декілька тижнів до України прибуває нове військове обладнання та зброя, і цей наступний пакет допомоги є набагато більшим, ніж будь-що, що Росія коли-небудь бачила раніше. А якщо Москва продовжуватиме кидати свої терористичні війська в наступ, то усі російські солдати загинуть. Тому майбутні вдови вже зараз мають готуватися до своєї долі.

Читайте також: Путінський світ ілюзій розбивається об реальність

З того часу, як в останній день 1999 року Путін волею Бориса Єльцина став виконувачем обов’язків президента Російської Федерації, він перетворив Росію на тоталітарний моноліт, розгромивши політичну опозицію, вигнавши незалежних журналістів з країни та примусивши більшість населення мовчати.

Прагнучи увійти у всесвітню історію як політик, котрому вдалося відродити колишній СРСР, він спровокував цим те, що увійде до історії, як особа, котра пришвидшила розпад тоталітарної Російської Федерації на десятки незалежних республік, після чого багатий нафтою і газом Сибір та Далекий Схід в результаті одержить Китай.

Адже наперед було очевидно, що згідно з військовою математикою, щоб захопити та утримувати в окупації Україну, Путін повинен був мати на українській території більше ніж 3 мільйони окупаційних військ. Ігноруючи цю реальність, диктатор спробував реалізувати вторгнення недорогою ціною. Надіславши на початку війни трохи менш як 200 тисяч загарбників.

Водночас його блискучий "військовий план" не мав достатньої матеріально-технічної бази – палива, провіанту та води для своїх військ, які застрягли в 70 кілометровому конвої в лютому 2022 року, що прямував до Києва. Тим, кому удалося вибратися з цієї провальної кампанії, потім довелося ледве самотужки добиратися до Росії.

Єдина причина, чому в Москві вірять, що Росія все ще може перемогти в Україні, це позиція частини республіканців в американському Конгресі з протрампівського угрупування MAGA, таких як Марджорі Тейлор Грін. Російсько-українська війна мала б усі шанси закінчитися у 2024 році, коли б  ці конгресмени від Республіканської партії пів року не блокували пакет допомоги Україні. 

Проте рано чи пізно Путін зіткнеться з державним переворотом. Бо якщо раніше йому вдавалося виступати в ролі арбітра, який улагоджує суперечності та гасить конфлікти, що виникають між представниками політичного істеблішменту, військовими, представниками спецслужб і олігархами, то тепер у нього кардинально слабша позиція, порівняно з тією, що була до лютого 2022 року.

У нього куди менше союзників серед російських еліт, і куди більше противників, ніж він собі може уявити. Геополітичний гангстер, який прагне за будь-яку ціну прирости "новими територіями" і зберегти свій режим, не зможе далі використовувати релігію, як інструмент консолідації своєї влади. 

І його не спасе тотальна військова економіка. Кількість диктаторів, котрі зробили таку ж саму помилку, просто вражає. Військова економіка досягає успіху лише тоді, коли ти захищаєш свою країну, і це банкрутство, коли починаєш вести війну з іншими.

Російська Федерація розвалиться, коли закінчиться війна в Україні. Тому диктатор і його злочинна камарилья роблять  усе для того, щоб російсько-українська війна продовжувалася якомога довше.

"Інавгурація" Путіна стає останнім політичним акордом його перебування на вершині державної піраміди Росії. У путінського режиму немає жодних шансів на виживання, але демократичний західний світ мусить зробити усе для того, аби відчуваючи падіння своєї влади, Путін не спробував потягнути за собою увесь світ.

Джерело

Про автора. Віктор Каспрук, журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.