Іранська проблема і Трамп

Історія питання

Атомні амбіції Ірану розпалили кровопролитна війна з Іраком після Ісламської революції та наявність ядерної зброї в Ізраїлю. Активізація ядерної програми на початку 90-х призвела до введення низки суворих санкцій на додачу до післяреволюційних. 

Але справжній двіж почався після терактів 11 вересня, коли адміністрація Джорджа Буша розпочала серію війн в регіоні. Що спонукало Іран активізуватися в тому числі в ядерній програмі. 

Ідея вторгнення в Іран теж існувала, але 2006 року після затягування війн в Іраку та Афганістані не знайшла підтримки за "пізнього" Буша. А за Обами померла остаточно, бо треба було тушити пожежі й світову кризу. 

Після подій Арабської весни, появи ІДІЛ і загострення регіональної кризи, з’явилась потреба стабілізувати ситуацію, залучити Іран до більш відповідальної поведінки, уникнути розростання нових конфліктів. 2013 року іранську світську владу вчасно очолив поміркований президент Хасан Рухані й всі двері до угоди було відкрито. 

Читайте також: США vs Іран: коло зацікавлених ширшає

Ядерна угода 2015 року між Іраном, США, ЄС, Росією і Китаєм передбачала обмеження іранської ядерної програми та поступове зняття санкцій. Хоча Ізраїль і американські євангелісти критикували угоду як "занадто м’яку", вона справді знизила напругу і на кілька років стабілізувала регіон і зробила Іран більш "прозахідним". 

До речі, і Україна теж почала планувати спільне майбутнє — у травні 2016 Клімкін злітав до Ірану, де отримав підтримку української територіальної цілісності, країни домовились про розширення партнерства. 

Чому Трамп скасував угоду?

 У 2017 році Трамп в односторонньому порядку вивів США з ядерної угоди через бажання знищити будь-яку спадщину Обами, тиск зі сторони євангелістських кіл і проізраїльських лобістів, віру у можливість "кращої угоди". Тоді якраз ІДІЛ притисли, і здавалося, що можна натиснути, і здобути блискучу перемогу. 

Звісно, все пішло не по плану. І наслідки стали доволі очевидні відразу. 

1. Іран повернувся до прихованого експорту нафти, в основному до Китаю.
2. Активізувалась співпраця Ірану з КНДР у сфері ядерних технологій.
3. Відносини Ірану з Китаєм і Росією суттєво поглибилися. Що ми й відчули 2022 року. На собі. 

Станом на 2025 рік розрив ядерної угоди виглядає абсолютним абсурдом, який не приніс нічого крім шкоди. І Донні вирішив прокрутити фарш назад. 

Читайте також: Чи відбудуться переговори між Іраном і США і чи приведуть вони до нової ядерної угоди?

Але тут є проблема. Хоча в Ірані і є зацікавлені в новій угоді ділові та політичні кола, яким санкції завдають значних збитків, укласти угоду буде набагато важче ніж 2015. Рухані вже давно не президент і в опалі. Попри успіх Ізраїлю проти Хезболли та падіння режиму Асада хусити все ще дієздатні, шиїтські проксі в Іраку посилилися. Іран все ще може відносно легко заблокувати торгівлю у Перській затоці, а вторгнення в Іран все ще несе купу ризиків. Особливо — без сухопутної бази в Іраку. 

З пошуком союзників по примусу Ірану до угоди теж не склалося. Росія у такій угоді вкрай не зацікавлена і буде активно перешкоджати процесу перемовин. Бо повноцінне повернення іранської нафти на ринок — це значні збитки для Росії. Уряд Нетаньягу радо б вписався у ще одну війну заради збереження влади, але Трамп фактично викинув уряд Ізраїлю з процесу перемовин. Через небажання дратувати ключові арабські країни регіону, які хочуть нейтралізувати Іран без великої війни. Перебіг якої неможливо спрогнозувати. 

Угода 2015 року була укладена в унікальних історичних умовах. І її було легко розірвати, але перезібрати наново — вже практично неможливо. 

І, враховуючи як швидко наш світ скочується в хаос, війна США проти Ірану — навіть у надзвичайно невигідній конфігурації — стає все ймовірнішою. Адже з такою "успішною політикою" по всім напрямкам Трампу скоро може знадобитися "маленька переможна війна".

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.