Ізраїль vs Іран: що з цінами на нафту

Які тенденції поведінки цін на нафту можуть мати місце після початку ударів Ізраїлю по Ірану, за умови, що нафтова інфраструктура Ірану не стане ціллю атак?

1. Нетривалий (2-3 тижні) ціновий стрибок як реакція на ризик. Іран контролює Ормузьку протоку, через яку проходить 1/5 світової нафти. Навіть якщо фактично постачання не будуть порушені, спекуляції та премії за ризик призводять до зростання цін, що ми вже й спостерігаємо. Спекулянти завжди використовують будь-який привід, щоб сформувати цінову турбулентність на ринку й зробити швидкі гроші. Після того, як США вбили іранського генерала Касема Сулеймані у 2020 році, ціна нафти марки Brent наступного дня підскочила на понад 4%. Зараз маємо приблизно 13% зростання, а 120 дол. США за барель "прогнозує" якраз  J.P. Morgan, один із тих традиційних банківських спекулянтів на ринку нафти, який своїми "прогнозами" і намагається розкручувати спіраль зростання цін. 

2. Подальша волатильність в умовах невизначеності, тобто чи можуть бойові дії призвести до ескалації в регіоні з залученням інших країн Затоки, призвести до блокади чи/та ударів у відповідь по нафтовій інфраструктурі третіх країн. Наприклад, як це було у вересні 2019 року, коли хусити за пару годин розгромили ударами іранських крилатих ракет та БПЛА 50% нафтоекспортних потужностей Саудівської Аравії й зняли з глобального ринку 5%(!) нафти. 20-відсотковий ціновий стрибок мав місце, а через пару тижнів усе заспокоїлось…  

Читайте також: Трамп, Іран та ядерна зброя

Тому якщо ізраїльські удари будуть обмеженими, то після цього відбудеться деескалація, ціни відновляться протягом кількох тижнів.

3. Якщо відбудеться ескалація, що спричинить збої в нафтовому трафіку Затоки, то ціни можуть залишатися підвищеними або зростати далі. Тут уже багато чого залежатиме від реакції ОПЕК+, наповненості стратегічних резервів США, Китаю, ЄС. 

Ні США, ні Китаю, ні ЄС високі ціни на нафту не потрібні. Від високих цін виграють лише Росія та… Іран. Тому Іран, за негласної підтримки й заохочення з боку Кремля, може вдатися до акцій помсти США, які так чи інакше підтримують Ізраїль, в зоні Затоки. 

Для нас у будь-якому випадку нищення Ірану в плюс, оскільки режим аятол є важливим союзником Росії – про іранські "шахеди" всім відомо. Тепер із високим ступенем імовірності іранська балістика не додасться до північнокорейської, бо значною мірою буде винищена в ході ізраїльських атак. Значною, але не повною. 

Читайте також: Ізраїльський удар по Ірану та Україна

Взагалі-то ізраїльські удари не призведуть до тотального ураження іранської ядерної та ракетної програм. Знову загальмують чи відкинуть трохи назад, але не більше. Без наземної операції "зачистки" Іран згодом усе відновить, власне як це вже й було в минулому при спробах зупинити його ядерну програму чи то кібератаками, вбивствами ключових осіб чи диверсіями на виробництві. Але це вже інша тема…

P.S. Нам же своє робить. Не годиться робити такі тривалі перерви в нищенні нафтопереробної інфраструктури ворога. Навіщо давати йому можливість відновлюватися?

Джерело

Про автора.  Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.