Харків. Пекло квітня. Атаки  агресора у контексті великої війни та "мирних" ініціатив Путіна

За офіційними даними, протягом 30 днів країна-агресор здійснила близько 140 атак на півторамільйонне місто. Це був місяць безперервного терору, масових руйнувань та болю. Безнастанні бомбардування тривали на тлі заяв Кремля про "готовність до перемир’я" та про "переговори без попередніх умов".

Російський терор не лише не припиняється, а навпаки – наростає. Авіаудари, керовані бомби, ракетні обстріли та масовані атаки дронами охопили міста по всій Україні: Київ, Дніпро, Запоріжжя, Суми. Але найпекельніша ситуація – на Харківщині. 

Харків у вогні: місто як символ цілеспрямованого знищення

Майже щодня у квітні 2025-го Харків зазнавав нових ударів. Під вогнем опинилися житлові квартали, лікарні, школи, гуртожитки, ринки, транспортні вузли, об'єкти критичної інфраструктури. Росія застосовувала, зокрема, керовані авіабомби вагою 500 та 1500 кг – вони руйнували цілі будівлі, спричиняючи десятки жертв. 

7 квітня ворожа ракета влучила в автомобіль швидкої допомоги – загинула медсестра, яка прямувала на виклик. 14 квітня росіяни вдарили по районній лікарні. 24 квітня – по гуртожитку педагогічного коледжу. 29 квітня внаслідок атаки дронами постраждало 47 людей, серед них – вагітна жінка та двоє дітей.

Ці удари – не випадкові. Це методичний, системний терор цивільного населення, заявляють керівники міста та області.

"Цей квітень – найчорніший місяць з початку великої війни", - зазначив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Міський голова Ігор Терехов підкреслив: "Місто зазнає ударів такого масштабу, яких не було навіть у 2022 році". 

За даними міськради, кожен третій день квітня 2025  року закінчувався загиблими цивільними.

Масштаби атак на місто, руйнувань і втрат з лютого 2022 року 

Інтенсивність обстрілів (з лютого 2022 року):

• ракетні удари – понад 1700;
• атаки безпілотниками (БПЛА) – понад 900;
• авіаудари – понад 400;
• обстріли з артилерії та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – понад 2000.

Масштаби руйнувань :

• зруйновано або пошкоджено понад 5200 житлових будинків;
• пошкоджено 54 медичні установи;
• постраждали 123 школи та 78 дитячих садків;
• зазнали руйнувань 9 вищих навчальних закладів;
• знищено чи пошкоджено 22 об’єкти культури –  театри, музеї, філармонія;
• постраждали 17 храмів і культових споруд;
• виведено з ладу 68 об’єктів критичної інфраструктури.

Цивільні втрати:

• загинуло понад 1430 мирних мешканців, серед них 74 дитини;
• поранення отримали понад 3660 людей, з них понад 250 – діти.

Такі дії Росії – це не військова доцільність. Це – цілеспрямована стратегія страху. Харків, місто неподалік від кордону, перетворено на полігон терору. Але місто тримається. І саме його спротив стає наочним спростуванням кремлівської пропаганди.

Кремль маніпулює миром, тримаючи палець на курку

Під час цієї нової ескалації Кремль заявляє про готовність до "перемир’я" – у період з 8 по 11 травня. У Москві кажуть, що готові до "переговорів без попередніх умов". Але Україна й міжнародна спільнота чітко бачать: це не шлях до миру, це – тактична гра.

Бо насправді ці "умови" давно сформульовані. Росія прагне, аби світ визнав анексію Криму, щоб Україна відмовилась від окупованих частин чотирьох (а фактично – п’яти) областей, погодилась на нейтральний статус та припинила шлях до НАТО. Іншими словами – погодилася на свою капітуляцію. 

Президент Володимир Зеленський чітко назвав ці ініціативи "маніпуляцією" та "інформаційною грою". "Ми вимагаємо негайного, повного та безумовного припинення вогню – щонайменше на 30 днів, гарантовано і надійно. Це – єдине, що може дати основу реальній дипломатії", - наголосив він.

Замість жестів доброї волі, ми бачимо авіаудари по лікарнях і торгових центрах. Замість припинення вогню – бомби на Салтівці. Росія не шукає миру. Вона просто хоче виграти час, перегрупуватися, закріпити окупацію і знову перейти в наступ. Усе це – вже було. І Україна не дозволить наступити на ці граблі вдруге. Така позиція країни, що чинить опір агресору.

Харків – не виняток. Він попередження для всієї України

Трагедія Харкова – це не окрема локальна драма. Це – дзеркало для всієї країни. Саме на прикладі Харкова видно, що Росія не відмовилася від жодної зі своїх цілей. Вона й далі хоче знищити Україну як державу. Відбити волю до спротиву. Вимкнути світло в головах. Посіяти страх.

І саме тому Харків стоїть. І саме тому – важливо, щоб про це знав увесь світ. Україна сьогодні веде боротьбу не лише за території. Українці борються за право жити без диктату, без страху, без щоденного терору. Борються за свободу в її найглибшому значенні.

Квітень 2025 року довів: Кремль не змінився. Він лише змінив тактику. Але цілі лишились тими самими. Харків став наочним, болючим та жорстким доказом цього.

Харків вистояв. Україна вистоїть. Але перемога – це не просто вижити. Це – відновити справедливість. Для цього потрібно називати речі своїми іменами. Росія – не партнер у перемовинах. Вона – агресор. І поки вона не буде зупинена, миру не буде. 

Початок травня 2025. Атаки тривають, попри заяви Москви про "готовність до перемир’я"

Поки готувався до друку цей матеріал, Росія вчинила новий тиждень терору:  

• 1–2 травня: масовані ракетні удари (ймовірно "Іскандери" та С-300) по цивільній інфраструктурі. Щонайменше 12 поранених, 3 загиблих;
• 3 травня: атака дронами-камікадзе (типу Shahed) по енергетичному об’єкту, унаслідок чого тимчасово було знеструмлено частину міста;
• 4 травня: артилерійські обстріли північних околиць Харкова – без жертв, але пошкоджено житлові будинки;
• 5 травня: чергова хвиля ударів БПЛА по об’єктах інфраструктури. Вибухи зафіксовано в Шевченківському та Київському районах. Постраждало щонайменше 5 осіб.

Загалом за перших п’ять днів травня – щоденні атаки різними засобами. Зокрема, російські терористичні війська застосували ударні дрони з термобаричними боєприпасами, спричинивши значні руйнування, жертви та численні поранення серед цивільного населення.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Володимир Кравченко, журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.