Але чому? Що сталося? Хто вкусив Макрона?
Найпростіше було б сказати, що його вкусив Путін. Фігурально. Коли читав йому 5-годинні лекції з нудної історії. І Макрон зараз радий помститися російському диктатору.
Але ж, напевно, ні. Макрон же має мати й раціональні, політичні причини.
Скоріш за все, це вибори. В Європарламент. Які ще раз яскраво підкреслюють, який великий стратег Путін, і як він всіх переграв.
Про що мова? Зараз в Європі є зростання популярності правих радикалів. Що непокоїть. Чому вони стають більш популярними? Вони продають страх.
Страх — це насправді найкращий інструмент впливу на людей. І от право радикали лякають людей у Європі напливом мігрантів, ісламізацією. Це дієво. І це знаходить відгук у найглибших точках людської душі, а точніше ДНК. Бо "свої проти чужих". Еволюційний механізм. І люди бояться. І тому готові голосувати за правих.
Яка відповідь? Ще більший страх. Страх війни. І тут інтереси політиків і України збіглися.
Читайте також: Заяви Макрона: ставки може підіймати не тільки Москва
Що може налякати людей ще більше, ніж мігранти, ніж чужинці? Війна. Чужинці зі зброєю. Дикі варвари зі Сходу. Цей страх має бути навіть сильнішим. Чи принаймні альтернативним.
Ми не знаємо, чи планує Путін напасти на Європу, чи ні. З нього станеться. Він може і це хотіти. Хоча ресурсів для цього в нього фізично немає. Але й напад на Україну був нераціональним в нашій логіці. І хтозна-що там підказує Путіну логіка імперця. Планує він чи не планує, але його поведінка дозволяє говорити, що він може напасти. А, значить, становить загрозу пересічним мешканцям континенту. А, значить, вони можуть цього боятися. І значить можна очолювати рух спротиву. І набирати електоральні бали. А вибори в Європарламент вже близько.
От так і збіглися інтереси Макрона та України. Тим більше, що підтримка України не тільки в інтересах особисто Макрона, а й Франції як держави. Як і ЄС.
До того ж Макрон завжди хотів бути лідером ЄС. І не може собі дозволити, щоб Шольц, який останнім часом дуже сильно допомагає, а сама Німеччина де-факто взяла на себе лідерство в останні місяці по організації збільшеної підтримки України і європейської інтеграції України (так, є Тауруси, але це окрема історія, виключення на тлі дуже активної допомоги німців на всіх інших можливих напрямках), був крутішим пацаном, ніж Макрон.
Читайте також: Чи визріє Шольц до передачі Україні крилатих ракет Taurus?
Дуже подобається така зміна підходу. Бо два роки тому ці хлопці змагались, хто раніше подзвонить Путіну. Тепер ця конкуренція грає на руку Україні. І буде грати. Бо розвернути корабель ЄС, корабель бюрократії, вже не під силу нікому. І навіть праві, приходячи до влади чи виграючи вибори, залишаються на позиції підтримки України й протистоянні Росії. Бо для правих завжди краще експлуатувати два страхи, ніж тільки один.
І як символічно виглядає черговий провал стратегії Путіна. Він сподівався, що загроза війни з Росією та економічні причини змусять європейців відмовитись від підтримки України. Хотів заморозити Європу. Залякати. Його кишеньковий карликовий алкоголік Мєдвєдєв цим займається без зупинки, хіба що робить перерви на вживання допінгу. А результат виявився зворотним. Виявилось, що у цю гру можна грати удвох. Виявилось, що страх перед Росією не змушує кинути Україну, а може забезпечити як інтереси Макрона й інших політиків, так і забезпечити збільшення підтримки для України. Яка нарощується. І буде нарощуватись. Бо стає мейнстримом в Європі.
Цинічно? Та, будь ласка. Головне, що це допомагає Україні.
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.