Макрон підіймає ставки

У своєму посланні до Федеральних Зборів Путін відрефлексував на ініціативу Макрона відправити в Україну військових країн НАТО. Значить, зачепило. Хоч в Москві позловтішались, що не усі в Євросоюзі та й у штаб-квартирі НАТО цю ідею підтримали

Але початок дискусії про війська НАТО в Україні — це вже крок до інших сценаріїв, ніж ті, які існували ще вчора.

Це дійсно вперше за два роки війни, коли не Росія, а представник країни НАТО підіймає ставки. Нагадаю, що Франція теж є ядерною країною. І це дуже важливий нюанс.

До цього брязкання ядерною головкою дозволяв собі лише Путін та його посіпаки. Вони вловили страх західних суспільств і західних лідерів — і періодично діставали із "широких штанин" погрозу про ядерний попіл. Діставали, отримували "аяяй" від Китаю, ховали та знову йшли на чергове коло погроз.

Рівно до того моменту, коли у світі реально перестали сіпатись від нового нетверезого вихаркування Мєдвєдєва (на всяк випадок — цілого заступника секретаря Радбезу РФ).

І видається так, що окремі західні лідери врешті-решт за ці два роки подолали паралізуючий страх і починають діяти асиметрично.

Читайте також: Микола Княжицький: Макрон налякав Путіна

Для Макрона, який, підозрюю, до війни пройшов увесь курс путінської лжеісторії (а про що ж ще міг розповідати по чотири години очільник Кремля, як не про те, що Україну придумав Ленін?), нинішня ініціатива — це заявка на лідерство в Європі. На фоні падіння впливу США, які заходять у власну політично-світоглядну кризу та втрачають функції світового поліцейського. На фоні виляння хвостом канцлера Німеччини. На тлі бажання окремих країн "зробити якось так, щоб повернутися в часи до 24 лютого 2022 року. Але й на тлі активностей, які проявляють президент Чехії, прем'єр-міністрка Данії та лідери декількох інших країн, які виходять на передову допомоги Україні.

На 7 березня Макрон збирає лідерів усіх парламентських партій, аби з ними обговорити ситуацію в Україні. І ідею виряджання в Україну спецпризначенців, як повідомляють французькі ЗМІ.

Слідкуємо.

P.S. І щоб вже двічі не вставати, не завадило б і нашому політичному керівництву нарешті зустрітися з усіма головами фракцій парламенту. Говорити вже давно є про що.

Джерело

Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.