Її деконструкція можлива за умови розкручування сюжету у зворотному порядку. Саме так зробили українці в ХІХ-XX. Відвоювали своє минуле в імперії, розклавши "звичайну схему русской історії", а потім взялися за те, аби вирватися з обіймів імперії в сучасності. Іноді це робили одні й ті ж люди.
Повна назва статті Грушевського, яка стала переломною в цьому процесі, "Звичайна схема "русскої" історії й справа раціонального укладу східного словʼянства".
Читайте також: Громадянство без знання мови та історії — не громадянство
Проте Росія сфальшувала не лише історію східних словʼян, інкорпорувавши у свій міфічний наратив про минуле, історію, а відтак території, фіно-угорські, тюркські, кавказькі, монгольські народи Сибіру.
Тому важливим елементом визволення поневолених народів Російської псевдофедерації має стати руйнування єдиного імперського історичного наративу. Нам (українцям, поневоленим народам Росії, всьому світові, який хоче позбутися російської загрози) потрібна неросійська історія Росії.
Певен, у XXI столітті процес формулювання та просування такої історії відбуватиметься значно швидше, як в ХІХ чи на початку XX. Але починати треба вже. Імперія мусить померти. Початися це може в історичних текстах та фільмах про неросійську історію Росії.
Про автора. Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.