Опозиції тут немає. Що не так із викривленою реальністю для Зеленського?

Передовиці двох впливових західних видань - Financial Time та Bloomberg - вийшли з заголовками про те, що в Україні відбуваються напади на журналістів

І це кидає тінь прямо на президента Володимира Зеленського. Не краща новина для країни в повномасштабній війні, коли кількість та якість допомоги напряму залежить від демократії тут і зараз.

Однак сварки з опозиційними ЗМІ були лише квіточками. Бо у владі впевнені, що опозиції нема. Є якісь поодинокі люди, які хочуть повернутися до влади.

Поки два палких товариші Орбан та Фіцо розказують, що Україна недостатньо демократична, а отже — давайте будемо давати менше грошей на підтримку.

Буквально два місяці представник радикального крила Республіканської партії США Вівек Рамасвамі розгорнуто пояснював своїм виборцям на дебатах, чому Київ є "недемократичним".

"Україна не є зразком демократії. Це країна, яка заборонила 11 опозиційних партій. Вона об’єднала усі медіа в одне державне телебачення. Це не демократично. Вона погрожувала не проводити вибори цього року, якщо США не виділять більше грошей. Це не демократично", − сказав Рамасвамі тоді в ефірі Такера Карлсона.

Безумовно, можна махнути рукою і видихнути, що цей молодий чоловік зняв свою кандидатуру з праймеріз. І поки не буде дражнити нас заявами про те, що Україну треба лишити в полі впливу Російської Федерації заради спокою НАТО та США.

Однак — це молоде покоління американських політиків з впливами, грошима, певною картиною свого світу. І видатним діячам сучасності від України варто б було не підживлювати хворі фантазії погрозами відправити Юрія Ніколова на фронт чи сумнівними відео про те, як оператори проєкту BIHUS.info купували косяки на корпоратив.

Читайте також: Журналісти і наркотик влади

У тих, хто ненавидить Україну і готовий пожертвувати нею заради ефемерного спокою, з’явився ще один аргумент. Влада переконана, що опозиції в нашій країні немає так само як сексу в СРСР. А отже — можна просто не зважати на голоси конструктивної критики в часи війни.

Судячи із текстів моніторингу ЗМІ, який замовляє Банкова за 10 мільйонів наших податків, найбільша проблема в Україні аж ніяк не повномасштабна війна і наші цілком тривожні перспективи. Найбільшою бідою є опозиція, яка не в захваті від узурпації влади Шурмою, Татаровим та Єрмаком.

До речі, варто одразу сказати, що під терміном "опозиція" нині варто розуміти всіх людей, які не дивляться єдиний марафон і не в захваті від насичення влади кращими кадрами періоду Януковича.

Однак є всі шанси аби Володимир Зеленський не вилазив із топових шпальт з топовими новинами.

Секретар РНБО Олексій Данілов зробив специфічну заяву про те, що у нас "ніякої опозиції не існує".

"Опозиція – це люди, які відповідальні за процеси, які на сьогодні є на нашій території. Це є опозиція, а у нас її немає", – сказав Данілов у коментарі Ліга.нет.

Специфічна заява, бо опозиція є навіть в умовах воєнного часу. Бо ж нікуди не поділися різні політичні вподобання, інтерес до окремих політиків і врешті пістряве місцеве самоврядування зразка 2020-го, коли мерами українських міст стали здебільшого аж ніяк не представники партії влади.

Далі пішли тези, які очевидно породив той самий скандальний нефаховий моніторинг, який викривляє реальність в очах Банкової.

Данілов переконаний, що опозиції нема, але є якісь окремі політики, які вчать народ, як жити.

"Зараз вони знов мають велике бажання розповідати, як нам треба жити. Вони чомусь не хочуть розповідати, як вони мали спільний бізнес з Медведчуком, як вони грабували цю країну… А зараз вони кажуть, що знов хочуть керувати країною. Є кому керувати Україною. Людей, які достойні керувати, дуже багато, і величезна кількість з них зараз на фронті, і з якого переляку саме ці (політики) мають бути керівним органом?", — сказав Данілов, коли його спитали про потенційний уряд єдності.

Читайте також: За провокаціями проти журналістів стоять Володимир Петров та Олег Татаров

Попри чіткі натяки на Петра Порошенка, скажіть, будь ласка, у нас на календарі квітень 2019-го? У нас ніхто не з'явився за ці 5 років? Жодна людина не стала цікавою для пересічного українця? Кудись поділись громадські діячі та лідери суспільних думок? Ніхто не став важливою фігурою на війні?

Друге, а чому влада соромиться розказувати про російські зв’язки Беляєва, Слюсарєва, про схеми Татарова та Шурми? Дуже часто це теж схеми та активи Віктора Медведчука.

Володимир Олександрович з такою командою, з викривленими моніторингами може сісти не просто в тепле джакузі. Його можуть зварити, як рака і непомітно з’їсти його ж потужні менеджери. Бо нема гіршого за лідера, який втратив відчуття часу і змін.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.