Про так званий "мирний план" Віткоффа, Дмітрієва та українських Орбанів

Очевидно, що його поява пов’язана з тим, що група з оточення президента Трампа — зокрема Віткофф і Кушнер — була надзвичайно вражена тим успіхом, який, на їхню думку, вони здобули під час укладення домовленостей між Ізраїлем і ХАМАСом щодо Сектора Гази. Їм здалося, що схожу модель можна перенести й на російсько-українську війну.

Але це була абсолютно хибна ідея, адже порівнювати конфлікт між Ізраїлем і ХАМАСом з війною між Росією та Україною — вкрай небезпечно і помилково. Хоча б через те, що Україна, на відміну від ХАМАСу, є незалежною державою. Україна — суверенна країна, яка сама ухвалює рішення щодо свого майбутнього. 

ХАМАС же залежить від цілої низки держав Перської затоки, які прагнуть хороших відносин зі США, хочуть робити з ними бізнес і є авторитарними режимами. Україна ж — демократична країна з іншою метою: вижити й зберегти себе як державу. Вона прагне бути членом Європейського Союзу. Тому спроби механічно перенести модель "Гази" на Україну є не просто неприйнятними, а й небезпечними.

Саме тому Віткофф зателефонував Ушакову та запропонував, як саме Путін має діяти, щоб зірвати передачу Україні Томагавків та зробити неефективним візит Володимира Зеленського до США — візит, який мав бути успішним, але фактично став прохідним. Цей перший етап операції їм справді вдався.

Читайте також: Віткофф радив росіянам, як обдурити Трампа. Уроки скандального зливу

Ще одна їхня мета — скасувати введені санкції не допустити прийняття нових і отримання Україною репараційного кредиту від ЄС. 

Тоді ж Дмитрієв і Віткофф розробили план із 28 пунктів, який повністю відповідав російським інтересам — план припинення війни шляхом позбавлення України суверенітету і створення умов для подальшої окупації. Природно, що Україна ніколи не могла підтримати документ такого змісту. Саме тому Трамп довго не виносив цей план на обговорення.

Згодом, імовірно, або група Віткофа — Кушнера, яка прагнула заробити на реалізації плану, або російська сторона здійснила "вкид" документа в інформаційний простір. Це змусило Трампа публічно заявити про авторство та про початок реалізації "плану". Якби не цей інформаційний вкид, план тихо "помер" би всередині американської адміністрації: ні Рубіо, ні європейські партнери ніколи б його не підтримали.

Чому Росії було важливо оприлюднити план у первісному вигляді

Росія наполягала, щоб саме ця, російська версія документа стала основою для позиції Трампа. Про це безпосередньо свідчать телефонні розмови Дмитрієва й Ушакова, оприлюднені Bloomberg. Їм критично важливо було, щоб план не змінювався.

Версія ж мотивів появи джерел записаних розмов Ушакова така. Після того, як Рубіо та європейські партнери почали активно переписувати документ, роблячи його прийнятним для Заходу, Росія втратила інтерес. Щоб вийти з процесу, який перестав відповідати її цілям, і були оприлюднені записи розмов Віткоффа з Ушаковим і Дмитрієва з Ушаковим. Бо справжня мирна угода Путіну поки що не потрібна. 

Ця масштабна інформаційна маніпуляція показує: Росія готова завершити війну — але виключно на своїх умовах, які передбачають ліквідацію українського суверенітету та повну поразку України.

Хто в Україні підтримує цей план і чому

Люди, які закликають до реалізації цього плану, насправді не виступають за мир, бо таким способом миру досягнути неможливо. Мир з Росією можливий лише через силу. Для цього нам потрібна підтримка США — у вигляді санкцій — та підтримка Європейського Союзу, зокрема фінансування України у формі репараційного кредиту або інших інструментів, які дадуть можливість державі прожити наступний рік.

Росія хотіла зірвати саме це фінансування, тому й ініціювала максимально швидке просування свого "мирного плану" на власних умовах. 

Як завжди в таких ситуаціях, з’явилися політики, які намагаються скористатися хаосом, щоб заслужити прихильність Віткоффа, Кушнера, інших людей у Трамповому оточенні а, можливо і  самого Путіна. Саме вони просувають російські тези, закликають до прийняття плану та озвучують антиєвропейські гасла, які подобаються і Трамповому оточенню, і Кремлю.

Адже те, що сьогодні об’єднує ці дві сили, — це бажання бачити Європу слабкою та вирішувати долю Європи без самої Європи.

Читайте також: "Мирного плану" не існує. Це фейк та елемент інформаційної війни

Про "втрату суверенітету" як інструмент російської та ультраправої пропаганди

Українському суспільству такі горе-політики нав’язують тезу про те, що вступ України до ЄС означатиме втрату суверенітету. Але ці гасла — не нові. Усі ультраправі партії, які хочуть послабити ЄС, використовують їх уже багато років.

Так, британський політик Найджел Фарадж заявляє: "Ми повинні звільнити себе від кайданів Європейського Союзу і повернути наш суверенітет". Те саме говорить і Віктор Орбан: "Брюссель має поважати наш суверенітет. Ми не дозволимо нав’язувати нам свою волю".

Усі ці сили — як у Великій Британії, так і в ЄС — виступають проти Євросоюзу й одночасно не підтримують Україну. Тепер подібні політики з’являються і в нас: вони мріють прийти до влади через підтримку Росії та окремих груп у Трамповому оточенні.

Але ці мрії — небезпечні для України. Адже саме членство в ЄС і підтримка ЄС є нашою найбільшою гарантією безпеки, виживання і самого існування Української держави.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.