Путін спровокував битву антицивілізації з цивілізацією. Україна заважає його планам

У імперських амбіціях російський диктатор Путін постійно міряється з царем Петром I. Ба більше, у своїх мріях він вже давно відчуває себе засновником династії "Путілінгів", яка покликана спасти світ від "чуми" демократії та вільного розвитку. Тоталітарний правитель бачить весь світ біля своїх ніг. І реалізації цих його гегемоністських планів заважає лише Україна, яка чомусь ніяк не бажає здатися і капітулювати перед Москвою.

Спадщина Петра I не дає йому спати. Як і приклади Калігули, Нерона, Муссоліні та Гітлера, які вважали, що змінюють навколишній світ на віки. 

Путін робить все, щоб не допустити Україну до членства в НАТО. Адже тоді вона буде поза досяжністю планів територіальної експансії Путіна.

Зарозумілий, самозакоханий і очманілий від ніким не контрольованої влади диктатор, завжди був затятим імперським шовіністом.  Його нічим не спровокована війна з Україною свідчить про те, що Путін порахував, що Захід перебуває на найнижчій точці своєї сили, і що він може розпочати свою кампанію терору в цей уявний ідеальний момент.

Однак вийшло так, що він недооцінив Захід та його здатність об’єднуватись в критичні моменти, і переоцінив силу власної армії. Що свідчить про те, що він ірраціональний і ігнорує факти, а натомість сліпо потакає всім своїм імперським бажанням. Коли його прагнення створити велику російську Євразію, несуть пряму загрозу безпеці не тільки об’єднаної Європи та Америки, а й всього демократичного світу.

Читайте також: "Москва горить – який чудовий дивний сон..."

Для західної цивілізації настає один із найнебезпечніших моментів у її історії, оскільки це не лише конфлікт між Росією та Україною. Це протистояння між тоталітаризмом і демократією, між вільним Заходом та недемократичним Сходом, між тотальним контролем за життям кожної особи та правом людей жити вільно і безпечно.

І від того, яким чином завершиться цей історичний конфлікт, залежить, чи буде здатна наша цивілізація розвиватися далі. Або її буде відкинуто на декілька століть назад, і тотальний контроль цифрового світу стане для поневолених Москвою народів невіддільною реальністю на багато наступних поколінь.

Задля ефемерної слави, цей миршавий чоловічок робить спроби за будь-яку ціну реалізувати свої маніакальні амбіції завоювання світу. Саме тому Путін так одержимий ідеєю знищення Української державності. Демонічний дух Сталіна явно переслідував Кремль протягом усієї холодної війни, але він знайшов сприйнятливе середовище, заволодівши намірами та діями Путіна. 

Він вважає себе одночасно правонаступником Івана Грозного, Петра I та Сталіна, думаючи, що тепер в нього з’явився реальний шанс значно перевершити кожного з них. Увійшовши до світової історії як неперевершений стратег і мудрий політик, що одночасно підкорив Україну, змінив світовий порядок, котрий існував після закінчення Другої світової війни, та відібрав у Сполучених Штатів статус наддержави. Після чого Росія і Китай стануть супердержавами. Правда, не врахувавши одного, в Пекіні ніколи не визнають свого політичного васала, яким на сьогодні є Російська Федерація, рівним собі. 

Путін, затіявши війну за світове панування, від початку цим сигналізував міжнародній спільноті, що епоха стримувань і виважених політичних рішень після цього закінчується. Але божевільний коротун виглядає, як гротескна карикатура на імператора ХVІІІ століття, що затіяв останню битву в Європі, не подумавши, що відбудеться з ним в разі його неминучої поразки.

Читайте також: Чи варто вестися на ядерний блеф Путіна?

Вторгнення в Україну стало останнім кроком Путіна в його сподіваннях на розширення Російської Федерації до розмірів СРСР. Він очікує, що сусідні держави підкорятимуться всім його найабсурднішим вимогам, опинившись у безвихідній ситуації, і не маючи можливості захиститися від того, хто набагато сильніший. За таким принципом Кремль планує захоплювати землі будь-якої сусідньої нації, яка здаватиметься йому слабкою та нездатною себе захистити.

Росіяни, зомбовані телевізійними пропагандистами кінськими дозами імперськості, перемкнуті на нав’язування  свого способу життя іншим. Та вбивають тих, хто не підкоряється їхнім вимогам. А сам Путін давно вже вийшов за межі всього, що вважається моральним чи етичним.

Тому людям, котрі сповідують демократичні цінності, неможливо зрозуміти, як працюють збочені мізки цього монстра. Бо це не що інше, як конфлікт антицивілізації та цивілізації, і він ще далекий від свого завершення.

Грубе нехтування міжнародним правом нездатне зробити Російську Федерацію наддержавою, якою колись був СРСР. А скоріше навпаки, Росія повністю втратить всі ті позиції у світі, які вона мала до початку російсько-української війни. Повернення до ідей колоніалізму у XXI столітті просто неможливе. Та навряд це зрозуміють в Кремлі до часу свого остаточного програшу.

Путін намагається загнати Україну в імперську тінь Росії, вважаючи, що заграбастання українських багатств стане призом не тільки для Москви, а й для Китаю, який зробив дуже багато для того, щоб російська війна якнайдовше не стала поразкою для путінського режиму.

Реваншизм Путіна спровокував геополітичну пожежу. А ядерним шантажем йому вдалося утримати Захід  від надання повного обсягу необхідної допомоги Україні. Яка б дозволила швидше викинути московських зайд з усіх українських територій. Цим Кремлю вдалося затягнути протистояння.

Імперський клас, який існує в Росії ще з часів царювання Петра I, націлений на збереження та розширення Російської імперії. При чому, для цього імперського класу окремі росіяни не мають жодного значення, крім тих випадків, коли вони загрожують існуванню самої імперії.

Як би вона там далі не називалася – Російська імперія, Радянський Союз, чи Російська Федерація. Напад на Грузію у 2008 році та на Україну у 2014 році – пряма дія цього імперського класу. Під якою б личиною він би не виступав: російських імперців, радянських комуністів або тоталітарних путіністів.

Але вже зараз видно, що двовимірна стратегія Путіна не має сенсу в майбутньому тривимірному світі, де космічні подорожі, штучний інтелект та нова зброя масового ураження роблять старі геополітичні розрахунки безнадійно застарілими.

Путін безперспективно застряв в 1709 році, але зараз вже 2025 рік. Та коли Петро I створив Російську імперію, то Путін, його бліда тінь, виступає в ролі її могильника. До кінця так і не зрозумівши, чим виллється у підсумку для Російської Федерації війна в Україні.

Путіна ніколи не визнають за сучасну версію Петра Великого. Диктатор сам спровокував битву Давида з Голіафом. А, як відомо, попри свою силу, Голіаф ніколи не зможе перемогти Давида, що б він не робив для цього. Мертві російські війська навряд чи допоможуть головному кремлівцю стати "Великим Путіним".

Джерело

Про автора. Віктор Каспрук, журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.