П’ятирічка Зеленського

Я не порушуватиму тут проблему виборів, аби не виглядати жертвою кремлівського ІПСО. Хоча найкращою відповіддю на питання легітимності/нелегітимності Зеленського був би висновок Конституційного суду. Але ні в Офісу, ні в депутатів монобільшості руки до подання з цього приводу чомусь не дійшли, і це теж не тільки викликає низку запитань, а й свідчить про одну чисто людську рису гаранта, яка не змінилась упродовж оцих довгих п’яти років.

Зеленський і тоді, і зараз вважає, що винними в усіх його особистих і суспільних проблемах є хтось інший, але аж ніяк не він сам. Напередодні виборів це чітко звучало з трибуни стадіону, де відбувалися дебати між Зеленським та його опонентом, а нині навіть не варто ходити за прикладами. Буквально вчора, коментуючи російські атаки супроти житлової забудови та критично важливої інфраструктури у Харкові, Володимир Олександрович ні на хвильку не замислившись, заявив: "Це винен весь світ. Вони дали можливість Путіну окупувати. Але тепер світ може допомогти".

І, звісно, "ні обіцянок, ні пробачень" з приводу того, як "весь світ" волав напередодні широкомасштабного вторгнення Росії, і як Зеленський та його почет закликали співгромадян "не дивитися угору".

Читайте також: Дилеми Зеленського

І питання, далебі, не у тому, що Володимир Олександрович не бажає змінюватися і переосмислювати свої переконання. Питання у тому, що його "монументальність" та ігнор будь-якої критики чи зауважень можуть спричинити набагато катастрофічніші наслідки, ніж те, що було досі.

Днями українські соцмережі бурхливо обговорювали неанонсований візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до Києва. Усі чомусь зосередилися на його вмінні грати на гітарі, на "ексцентричному" вчинку американського високопосадовця у барі Barman Diktat, де той виконав Rockin’ in the Free World. Та поміж гітарних переборів не всі розчули слова Блінкена: "Перемога України на полі бою не дасть їй стати частиною Росії. Перемога у війні з корупцією не дасть Україні стати схожою на Росію".

І що? У дні, коли Блінкен грав на гітарі й вчив українців демократії, українці гризлися через недолугу постанову Кабміну, що уможливлювала бронювання від мобілізації "Favbet" та "Glovo". Відтак очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко змушена була алярмово скасовувати цей скандальний наказ через "суспільний резонанс". Але найприкріше не у тому, що команда Зе! постійно множить "суспільні резонанси", а фактично суспільні сварки. А в тому, що робить це на користь "своїх", залишаючи чужим лише "закон". Причому, не завжди ідеальний, а зазвичай, недосконалий закон з корупційними ризиками та іншими ґанджами.

Бо, до прикладу, оберігаючи "Favbet" від прикрощів мобілізації, влада руками суддів переслідує його конкурентів на ринку азартних ігор. Печерський районний суд 13 травня наклав арешт на рахунки онлайн-казино Pin-Up і Vbet  в межах кримінального провадження Державного бюро розслідувань. Збіг? Не думаю… "Кришування"? Так.

Читайте також: Для кого Єрмак концентрує владу?

Думаю, найсерйознішими закидами Зеленському за ці його п’ять років президентства стануть не тільки неготовність країни до війни чи небачена досі корупція його "трускавецької команди". Не менш злочинними виглядають постійні спроби (успішні, на біду!) розсварити українців, поділити їх на "своїх" та "чужих", систематичне підігрівання суспільних чвар та конфліктів, одне слово – застосування принципу "поділяй та владарюй". Бо у мутній водичці відволікання уваги на дріб’язкові сварки Зеленському та його "5-6 менеджерам" легше ловити рибку, тобто провертати свої задуми.

За цим усім бовваніє й інше питання: а чи має намір Зеленський завершувати війну, і як виглядає у його планах наша перемога? Тут я не маю на увазі "формулу миру", з якою всі київські топи поїдуть у Швейцарію на Глобальний саміт. Ви ж розумієте, що першого дня (переможного чи, можливо, просто мирного) Зеленський змушений буде жити з перспективою виборів. З усіма наслідками, що вони передбачають. І відповідальності, не тільки політичної, за ці п’ять (чи скільки там буде) років президентства. Маю сумнівів, що чинний гарант буде з ентузіазмом наближати цей фатальний для нього день…

Спеціально для Еспресо

Про автора. Ігор Гулик – журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.