Вранці 12.03 російський опозиціонер Ілля Пономарьов повідомив у ФБ, що РДК, Сибірський батальйон та легіон "Свобода Росії" зайшли до Курської та Білгородської областей "в рамках спільної операції": "Прикордонна Лозова Рудка в Білгородській області повністю під контролем визвольних сил. У Тьоткіно Курської області зараз йде стрілецький бій".
Боєць Легіону Олексій Барановський ввечері 12.03: "СМТ Тьоткіне Курської області залишається під контролем Легіону "Свобода Росії", добровольці не збираються залишати населений пункт".
Тоді ж, ввечері 12.03, губернатор Бєлгородскої області Гладков: "На территории населенных пунктов Белгородской области ВСУ нет".
***
Насправді не принципово, як довго утримуватимуться Тьоткіно (було 3300 населення) і Лозовая Рудка (хутір в 45 голів населення). Важливий сам факт дошкульного удару по розпланованому процесу "виборів Путіна".
Звісно, це не вплине на вже, мабуть, давно готові та розписані у ЦВК Памфілової результати (ймовірно, висока явка понад 70% - для цього і розтягнули офіційне голосування на цілий тиждень, для цього і запрошувала місцева влада офіційно приходити на виборчі дільниці по кілька разів, бо там пайки, пригощання, кіно і розваги; і загальний результат Путіна в районі 82-83%). Але продемонструє елітам якщо не слабкість режиму, то не повну підконтрольність процесів Путіну.
А саме заради цього ефекту Путін наполягав на забезпеченні високої явки й достатньо високих реальних результатів — щоб було що продемонструвати на приватних зустрічах. Щоб він міг показати елітам, що все ще має високу підтримку народу, контролює країну і потребує підтримки еліт менше, ніж вони потребують його сприяння.
Читайте також: Коли на лінії фронту можуть з'явитися винищувачі F-16. Колонка Сергія Згурця
Очевидно, демонстративне "визволення від диктатури російських територій силами росіян" було ще на стадії розробки планів призначене саме на момент виборів Путіна. Якраз для того, щоб досягти максимальної дискредитації режиму. Не перед росіянами (хоча ефект "довизволялись нацистської України — тепер війна на нашій території за наші землі" буде). А перед російськими елітами.
Їм продемонстровано можливість підважити режим — адже дивіться, він контролює далеко не все, не спроможний протидіяти навіть отаким невеликим військовим операціям прямо на його території. Тож триматись за Путіна не обов'язково — він не всесильний.
Подивимось, в які підкилимні рухи та серії зрад це виллється в результаті. Другого Пригожина вони не мають, але за бажання ватажків знайдуть.
Про автора. Олексій Голобуцький, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.