Коли на лінії фронту можуть з'явитися винищувачі F-16. Колонка Сергія Згурця

Про підготовку пілотів та F-16

Почну воєнну рубрику з низки тем, які прокотилися у закордонних ЗМІ та які варті уваги з огляду на важливість нашої безпеки. Насамперед щодо підготовки українських пілотів до довгоочікуваних винищувачів F-16. Американське видання The New York Times сьогодні, 11 березня, повідомило, що 12 українських пілотів будуть готові до бойових дій на F-16 влітку цього року, після 10 місяців підготовки в Данії, Великій Британії, Сполучених Штатах.

Але тут є низка цікавих подробиць. Видання відзначає, що навчання пілотів на сучасних винищувачах відбувалося, за оцінками інструкторів, блискавично, але все одно процес підготовки просувається дещо повільніше, ніж очікували Україна та союзники. Головне тут питання у тому, що певний час був витрачений на підготовку щодо опанування технічної мови, технічних подробиць. Умовно кажучи, почали підготовку в серпні, а до польотів приступили лише в січні 2024 року.

Щодо самих винищувачів, то на час закінчення підготовки цих 12 пілотів може бути поставлено в Україну лише 6 винищувачів F-16. Загалом ми знаємо, що Данія, Нідерланди, Норвегія й Бельгія зобовʼязалися відправити в Україну близько 45 літаків, це на 3 ескадрильї. Але фактично постачання цих літаків буде йти згодом, 13 прибудуть лише наприкінці року. Решта десь у 2025 році, але перші 6 будуть раніше. Тобто фактично зараз у нас пілотів буде трохи більше, ніж літаків, які прибудуть влітку.

Щодо обслуговування F-16, тут теж є цікаві подробиці. Виявилось, що на кожен з літаків нам потрібно від 8 до 14 технічних спеціалістів-техніків. Зараз близько 50 українських військових як техніків проходять навчання в Данії. І це так само лише на 6 літаків.

Ще одна тема - підготовка смуг. Тут ми розуміємо, що зараз командування Повітряних сил вирішує це питання. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат казав про те, що ми не будемо будувати нові аеродроми, а будемо використовувати ті, що є. Це досить непросто, тому що ворог зараз намагається здійснювати атаки по всіх наших летовищах. Відповідно, забезпечення цих летовищ - важливе питання. І це значуща складова щодо часу передачі літаків до України.

Як на мене, то цей матеріал не про зраду, а про унікальну історію, тому що жодна країна, яка переходила на F-16, не робила це так швидко, як зараз робить Україна. Вважаю, що після передачі перших літаків та першого досвіду буде надолужено темп передачі літаків і підготовки коштом використання інших потужностей.

Пам'ятаємо, що в Румунії є новий навчальний центр, який має стати основною базою для підготовки наших військових. Думаю, що все буде за планом, навіть швидше, але головна інтрига - це перелік озброєння, тому що жодна закордонна публікація поки що не згадує, з яким саме озброєнням будуть передаватися винищувачі F-16 для України. Сподіваюсь, що цей перелік буде достатній для того, аби виконувати місії для протиповітряної оборони й для підтримки наших сил, які здійснюють бойові дії на суходолі.

Про ураження російського командного пункту

А зараз наші Повітряні сили здійснюють удари по противнику, використовуючи літаки Міг-29, Су-27, Су-24. Сьогодні, 11 березня, від командувача Повітряних сил зʼявилася вкрай цікава інформація. Командувач Олещук подякував пілотам за прицільне ураження російського командного пункту. Він написав про те, що дякує за успішну роботу. Жодних інших деталей генерал не навів. Але йдеться про те, що цей пункт управління був розташований на баржі, яка стояла на мілині.

Бойова робота велася 11 березня на Херсонщині. Цікаво, що зараз у російських пабліках шириться істерика, що, ймовірно, на цьому командному пункті був генерал Теплинський. Це, з одного боку, командувач повітряно-десантних сил РФ, а з іншого - людина, яка відповідала за угруповання військ на лівому березі Дніпра. Вважається, що Теплинський - це високодосвідчений генерал. Якщо дійсно на цій баржі був Теплинський, то це буде унікальна ситуація, щоб підтвердити можливості нашої розвідки й можливості наших засобів ураження.

Про боєприпаси для України

Президент Чехії Петер Павел сказав, що найближчими тижнями в Україну почнуть надходити боєприпаси, які були знайдені Чехією в інших країнах. Йдеться про 800 тис. боєприпасів, з яких 500 тис. калібру 155 мм, а решта 122 мм. Петер Павел не називає країни, де будуть ці боєприпаси викуповуватися. Хоча експерти робили припущення, що це може бути Південна Корея, країни Африки та Туреччина. 800 тис. боєприпасів - це достатньо потужна кількість, тому що для потреб здійснення оборони нам потрібно щонайменше 90 тис. боєприпасів на місяць для проведення більш активних дій, а включно з наступальними діями нам потрібно десь понад 200 тис. боєприпасів на місяць.

Щодо імпорту озброєння та техніки, то сьогодні, 11 березня, були оприлюднені дані Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у яких відзначається, що Україна стала найбільшим європейським імпортером зброї у 2019-2023 роках. Також Україна є четвертим за величиною імпортером зброї після того, як почалася російська широкомасштабна агресія проти України з 2022 року. У цьому дослідженні наголошується, що не менше 30 держав поставили Україні основні озброєння у складі військової допомоги. І показово, що частка нашої країни в глобальному імпорті озброєнь, коли ми міряємо весь світовий експорт та імпорт, займає 5% світового імпорту у порівнянні з 0,1%, як це було перед війною з РФ.

Основними постачальниками озброєнь для Києва, за даними SIPRI, є США, Німеччина, Польща та інші країни. Україна отримала від цих трьох держав 66% зброї, щоб чинити спротив російській агресії. Основний попит на імпорт в Європі на тлі війни з РФ є якраз на боєприпаси, артилерію та засоби ППО. Зараз попит на суходільні засоби ППО став кардинально значним, що пришвидшує у низці країн темпи виробництва засобів ППО.

Про постачання ракет Taurus Україні

Ще згадаємо новину, яка пов'язана з подіями цього дня і тижня, - це ситуація, яка відбувається у Німеччині. Пам'ятаємо, що тривалий час Україна просить від Німеччини постачання ракет Taurus. І сьогодні, 11 березня, стало відомо, що міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок підтримала пропозицію свого британського колеги Девіда Кемерона, що можна здійснити обмін крилатими ракетами між Великою Британією та Німеччиною, і від цього обміну має виграти Україна. Йдеться про те, що, якщо напряму Німеччина за певних обставин поки що побоюється постачати Taurus до України, то пропонується версія надати ці крилаті ракети Британії, а звідти до України відправлять відповідну кількість ракет Storm Shadow.

Такий обмін виглядає цілком цікавим рішенням. Але слід розуміти, що у цьому сенсі знімаються певні технічні питання, бо є складнощі з інтеграцією ракет Taurus до Су-24М, які використовує Україна. Представники компанії MBDA говорили, що це займе від шести місяців і більше. Також нам відома історія з російським підслуховуванням перемовин німецьких генералів, які визначали технічні складнощі з використанням Taurus для ударів по Кримському мосту. Але я певен, що вся ця історія не вплине, і Німеччина суттєво не відкладе постачання ракет Taurus, однак буде проміжний етап, що ці ракети можуть бути передані Великій Британії, а до України надійдуть Storm Shadow.

Тут інтрига полягає у тому, з яких винищувачів чи бомбардувальників, чи багатофункціональних літаків буде використовувати Британія ці німецькі ракети, тому що так само є проблема інтеграції до британських зразків. Але у будь-якому разі розуміємо, що вкрай важливо наполягати, аби європейські країни забезпечили подальшу суттєву підтримку України.

Ситуація на фронті

Зараз найскладніші напрямки – Новопавлівський та Авдіївський. На цих двох ділянках за минулу добу відбулося 64 бойових зіткнення. Ворог намагається здійснювати атаки навколо Новомихайлівки, але просувань у противника немає. Щодо Авдіївки та всій лінії зіткнення там, починаючи від населених пунктів Бердичі, Орлівка і далі на південь, то характерно, що українські війська проводили низку контратак на цій ділянці, а у загарбника руху не відбулося.

Сподіваюся, що зараз ситуація виглядає доволі контрольовано, особливо з огляду на те, що за останні декілька днів кількість боєприпасів, які використовує українська армія на лінії зіткнення, збільшилася. А це говорить або про постачання, або про активне використання резервів наших Збройних Сил. Це достатня передумова для того, аби знищувати ворога доволі активно по всій лінії фронту, про що і свідчить статистика Генштабу ЗСУ щодо втрат противника за кожну добу.