"Українські жінки загиблих героїв": Жінки, чиї рідні загинули на фронті, взяли участь у фотопроєкті

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо. 

Красивий макіяж, зачіски і фотосесія. Для жінок, які втратили близьких на фронті, організували день підтримки і краси. Це відбувається в рамках фотопроєкту "Українські жінки загиблих героїв". Мета проєкту - відволікти родини від болю втрати. Жінкам роблять зачіски та макіяж, опісля їх фотографують з портретом рідної загиблої людини. 

Подія об’єднала 26 жінок з Житомирщини, Волині. Її ініціювала громадська організація "Сильна Українська мама". Її очільниця - Вікторія Кравчук - зізнається: вона сама втратила сина, який загинув в червні 2014 року. Йому був всього 21 рік. 

"Тому дуже хотілося, щоб жінки відчули себе жінкою. Ви знаєте, часто говорять: "Ой, а я вже й забула, коли я була така красива. Я, відколи чоловік загинув, навіть в дзеркало на себе не дивлюсь". Або мама говорить: "Та навіщо мені це, немає бажання". Але коли їх тут красиво нафарбують, зроблять зачіску, у них очі світяться, вони згадують, що вони жінки. І попри свій біль, попри засудження суспільства, вони мають мати гарний вигляд, мають посміхатися," - сказала Вікторія Кравчук,  мама загиблого воїна, Голова ГО  "Сильна українська мама".

Олена Максименко - учасниця фотопроєкту "Українські жінки загиблих героїв" і керівниця Об'єднання матерів і дружин Захисників України в Житомирській області. Жінка втратила свого сина у 2016 році.  Добровольцем пішов у 2014 році. До служби на війні він був священником. 

"Я сьогодні вперше така гарна. І кожна тут присутня мама або дружина відчула себе сьогодні просто принцесою. Такі проєкти дуже необхідні. Вони об'єднують і дають поштовх жити далі, і ми повинні бути гарними".

Жінки зізнаються: вони нарешті відчули і побачили себе гарними. Адже чимало з них не дозволяли собі фарбуватися чи робити зачіску після непоправної втрати рідної їм людини.

"Кожна мама має свою долю, свій життєвий шлях.Сьогодні спеціалістам та організаторам вдалося трішки підбадьорити наші зранені душі. Тепер ми будемо мати гарні спогади. Адже не кожній хочеться навіть доглядати за собою, бо розумієш, що твоя дитина вже  ніколи не буде бачити  сонця чи відчувати вітру. А сьогодні вони посміхнулись, побачили, які вродливі. Над ними працювали дійсно спеціалісти з золотим серцем та золотими руками", - розповідає волинянка Алла Климюк, мати загиблого воїна.

Такий захід відбувається вже втретє. Свою допомогу цілком безкоштовно запропонували фотографиня Анастасія Сапон та команда професійних стилістів. Таку команду ініціював стиліст-візажист Андрій Юдін. Каже: ще з початку повномасштабної війни разом з іншими колегами вирушали на фронт, аби безкоштовно надавати перукарські послуги нашим військовим. І вже втретє збирає команду б’юті-волонтерів для фотопроєкту про українських жінок.

"Всі з задоволенням приїжджають і роблять красу жінкам, які втратили своїх коханих чоловіків або дітей. Ми допомагаємо, чим можемо. Ми постійно маємо відрядження у Херсон, були під Харковом, Покровськом. Це були страшні поїздки. Приїжджали до хлопців в госпіталі. Я вважаю, що б’юті-сфера має на постійній основі це робити". 

Стилізувати жінок допомагала візажистка-стилістка Анна Барса. За її словами, вона бачить, як вмить перевтілюються жінки не лише ззовні, а й зсередини. Така ініціатива - це справжня терапія для жінок, адже вони можуть трохи відволіктися і знову відчути себе красивими. 

"Дуже помітно, коли вони сідають в крісло і змінюється їхній настрій. І це насправді дуже велика справа, якщо є якась можливість, щоб жінка усміхнулася. Напевно, кожній жінці треба час,  щоби те, що сталося в житті, щоб це якось пережити. Життя триває. І макіяж, укладення волосся, фотосесія - це дійсно якась терапія". 

Учасницям проєкту наприкінці фотосесії зробили сюрприз: їм вручили пакунки із засобами догляду. Також вони отримають власні фотографії. Організаторка Вікторія Кравчук каже, що планує відкрити виставку з усіма світлинами, зробленими за час фотопроєкту.