Складність у підготовці протезу та неякісні гільзи: військовослужбовець про проблеми державного протезування

Про це в програмі "По живому" розповів військовослужбовець 3-ї бригади Остап Франків.

Військовослужбовець 3-ї бригади Остап Франків наголошує, що успішна адаптація до штучної кінцівки має базуватися на безперервному процесі. За його словами, ідеальний сценарій передбачає післяопераційну реабілітацію, коли фахівці починають готувати тіло та саму куксу пацієнта до майбутніх навантажень.

Проте ключовою проблемою залишається етап зняття мірок та створення куксоприймача (гільзи). Військовий зазначає, що в державних клініках цей процес часто проходить із порушеннями індивідуального підгону. У результаті ветерани отримують вироби, які неможливо носити через постійне натирання. Аби мати змогу ходити, хлопці змушені шукати допомоги у приватних чи благодійних ініціативах, які переробляють державний брак.

"Багато хлопців отримують протез у державних клініках — механічний чи той самий електронний, — а потім звертаються в приватні або благодійні підприємства, щоб їм переробили саму гільзу, бо незручно, натирає. Коли натирає, ти не можеш ходити, починаєш нервуватися і зрештою просто полишиш цей протез і не будеш ним користуватись", — пояснює Остап Франків.

• Протезування в Україні: прірва між державним стандартом та потребою ветеранів