З самого ранку (12 березня, - Ред) приходить інформація про можливі удари по території прикордонних з Україною регіонів РФ, які нібито здійснюються за участю російських добровольців. Достеменної інформації, що дійсно відбувається у населених пунктах, які прилеглі до російсько-українського кордону, не так вже й багато. Але кожний охочий може сам подивитися на ранковий виступ очільника адміністрації Білгородської області Вячеслава Гладкова та переконатися, що у губернатора цього регіону Росії була безсонна ніч, в тім як і в очільника Курської області Романа Старовойта.
Обидва губернатори звичайно намагаються переконати мешканців Курської та Білгородської областей, що все під контролем, ніяких проблем не виникає, як кажуть у російському політичному керівництві "все йде за планом". Однак навряд чи можна назвати запланованим удар безпілотника по адміністрації Білгородської області, після чого від її назви на фронтоні залишився лише спогад. Стало очевидним найголовніше, що сама система захисту кордону у Російській Федерації попри два роки війни з Україною, м'яко кажучи, залишається дірявою. І це при тому, що вже були рейди у прикордонні райони Білгородської області.
Складається враження, що російське керівництво все одно зухвало не вірить, що територія Росії може бути атакована під час російсько-української війни. У Москві залишаються у логіці так званої спецоперації, яка звичайно має відбуватися на території України або на окупованих українських землях, а самі громадяни РФ під час війни на винищення мають насолоджуватися миром і не помічати жодних наслідків цієї війни, принаймні перед "виборами" президента. Ці так звані вибори насправді є плебісцитом довіри російському очільникові Володимиру Путіну та його курсу на багаторічну війну з сусідньою країною, можливим екзистенційним конфліктом з цивілізованим світом, до якого вже готуються збройні сили РФ та який підігрівається російською офіційною пропагандою.
Але так, як запланував собі Володимир Путін, звичайно ж не буде. Як бліцкриг, який був запланований російським очільником на лютий-березень 2022 року і мав привести до ліквідації Української державності, закінчився фіаско його організаторів. Так і війна наступними роками буде відбуватися не тільки на території України, але й на території Росії. До речі, мова йде не тільки про прикордонні регіони РФ, не тільки про Білгородську та Курську області, які разом з іншими прикордонними регіонами, а також з окупованими регіонами України, були перетворені російським політичним і військовим керівництвом на справжній плацдарм по поступовому знищенню сусідньої країни.
Звичайно ж зараз можна говорити й про атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи РФ. І як можна зрозуміти, ці удари по паливних об'єктах в Орловській та Нижньогородській областях є серйозною проблемою для енергетичної системи Росії, тим більш з урахуванням того фактору, що це практично у 400 км від Москви, де й ухвалюються рішення про подальший хід бойових дій, і від настроїв столичного населення залежить стабільність всієї Росії. Адже за великим рахунком саме Москва диктує РФ, якій бути країні у наступні роки та десятиріччя.
І керівництву регіонів РФ доводиться визнавати факт ударів. Очільник адміністрації Нижньогородської області Гліб Нікітін повідомив про удар по об'єкту паливно-енергетичного комплексу, який був атакований безпілотними літальними апаратами. Губернатор Орловської області Андрій Кличков розповів про удар безпілотниками також по об'єкту паливно-енергетичного комплексу. А російські інформаційні агенції інформують про пожежі після цього нападу.
Таким чином можна говорити, що ситуація дійсно дуже неприємна і для Вячеслава Гладкова, який стежить за можливими бойовими діями на території Білгородської області, побоюючись зайти до будинку власної адміністрації. І також для Романа Старовойта, губернатора Курської області, який тепер розповідає і про безпілотники, і про можливі бої біля селища Тьоткіно. І для Гліба Нікітіна та Андрія Кличкова, які нині шукають наслідки ударів безпілотників і того, як гасяться пожежі на паливно-енергетичному комплексі РФ. І навіть до мера Москви Сергія Собяніна прилетів безпілотник, який був знищений, за його словами, над Раменським районом російської столиці.
Так що можна сказати, це масштабна атака саме по території Російської Федерації. Комбінована атака, яка включає в себе як бойові дії у прифронтових регіонах, так і удари безпілотників по паливно-енергетичному комплексу Росію. І ми маємо розуміти, що кожна зруйнована російська нафтобаза, кожний зруйнований нафтопереробний завод це не тільки удар по інтересах російського населення, яке звичайно має на власній кишені та власному добробуті відчути результати цієї війни, але й удари насамперед по російськім збройним силам.
Чим менше у РФ буде ресурсів для російської армії, чим менше буде можливостей для її матеріального забезпечення, тим швидше російське керівництво усвідомить безперспективність довгої війни на виснаження для самої Росії. Навіть, якщо такого усвідомлення не відбудеться найближчим часом, принаймні росіянам доведеться відмовлятися від наступу на українські території, від ідеї окупації нових українських земель та їхньої подальшої анексії.
Ми з вами маємо пам'ятати, що такі плани у президента РФ Володимира Путіна є. А свою наступну каденцію на посаді президента Росії Путін збирається присвятити насамперед задачам №1, №2 і та №3 – знищення України та інших колишніх радянських республік. А наша задача - зірвати ці плани Путіна, який вже у 2030 році хоче бути власником та господарем нової союзної держави у кордонах Радянського Союзу 1991 року.
Хай спочатку згасить пожежі під Орлом і Нижнім Новгородом.
Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.