Розмова Трампа з Путіним та майбутні удари по Україні

1. Все, що відбувалося на переговорах  в Стамбулі останній місяць, зводилося до однієї гри: українці спільно з європейцями та частиною республіканців штовхали Трампа до того, щоб той визнав очевидний факт: Путін водить його за ніс і пора вводити жорсткіші санкції. Росіяни грали в гру: Трамп не введи санкції (програма мінімум дотягнути до літніх канікул і перенести це питання на осінь). Учорашня розмова показала, що в цій грі Путін поки перемагає.

2. Левова частка розмови велася про Іран і про можливу допомогу РФ в ядерній угоді з Іраном. І це при тому, що вчора аятола, де-факто, послав Трампа, заявивши, що Іран не відмовиться від збагачення урану. Щобільше, Росія не має вже такого впливу на Тегеран і можливості Путіна, м'яко кажучи, обмежені.

3. Важливо звернути увагу на те, що Путін провів також телефонну розмову з новим Папою. Кремль прекрасно розуміє роль нового Папи у можливостях впливу на внутрішню політику США. Поки це був дзвінок-знайомство. Але Кремль починає думати, як грати на цьому полі. Ми ж тут поки майже не граємо.

Читайте також: Під вивіскою "мир" Путін продає масові вбивства

4. А тепер про найголовніше. Путін, по суті, анонсував через Трампа, що найближчими днями будуть  удари по Україні. Але ми це переживали не один раз і чогось нового тут немає, тим більше, що про ядерку росіяни навіть не заїкаються.  Головне питання - чи буде "Орешник". Якщо ні — це підтвердить мою гіпотезу, що "Орешник" - це все ще одиничний продукт. 

Але головне інше: до осені Трамп опиниться в пастці. Путін його водив за ніс  у справі миру в  Україні й зараз те саме буде з Іраном. Восени стартує виборча кампанія й  у Трампа буде два варіанти: або республіканці свідомо йдуть на втрату більшості в Конгресі, або Трамп введе санкції проти Росії. 

5. Безумовно, все що робить Трамп, викликає злість. Але нагадаю, без американської зброї, яку нам будуть закуповувати європейці, нам не вистояти. Тому нам не можна зараз образитися на нього. На жаль, так працює реальна політика.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.