Медіа та соцмережі все частіше пишуть не про те, про що говорять між собою люди на вулицях, вдома, у кабінетах.
І це не стільки провина журналістів чи блогерів, скільки сам таймлайн, сам стан суспільства, небажання "розганяти зраду", озвучувати неприємні сценарії, обговорювати перезрілі проблеми чи просто вступати в емоційно виснажливу дискусію з популістами.
Тому на камеру кажуть одне, а після вимкнення — інше. У фейсбуці пишуть одне, а за кавою тет-а-тет — інше.
Читайте також: Влада мусить "зшивати" країну, а не каналізувати негатив
У результаті в нас є один порядок денний — публічний. І ще один — для своїх. І оскільки публічний порядок денний все ж таки штучний, то він простий. Або бравурно патріотичний, або зрадо-антиутопічний, але простий.
А світ реальний не чорно-білий, складний. Простих рішень там - "взяти та заборонити" чи "взяти та поділити" - не існує. І якщо вам хтось із телебачення запропонує такі прості рішення, — він збреше.
Спеціально для Еспресо
Про автора. Андрій Яніцький, журналіст, директор з розвитку сайту espreso.tv
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів