Справа Шабуніна. Чому влада переслідує критиків, а "своїх" робить послами?

Ні, це точно не проросійські колаборанти, колишні міцні господарники з Партії регіонів, і зовсім не ті молоді таланти, які крали мільярди на фортифікаціях та закупівлях зброї. Це ті, хто критикує владу та аналізує, що вона чудить. 

Тож кілька днів тому Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру одному з найвідоміших українських громадських активістів, голові "Центру протидії корупції" Віталію Шабуніну. Він ще на початку повномасштабної війни добровільно долучився до ЗСУ, але слідство вважає, що він… ухилявся від військової служби.

У підозрі слідчі написали, що Віталій надто часто їздив до Національної агенції з запобігання корупції та "без законних підстав використовував транспортний засіб, призначений для потреб Збройних Сил України" — військовослужбовець дозволив собі приїхати на ньому до Києва. 

Насправді ж мова далеко не про службу, і не про автомобілі. Шабунін та його Центр протидії корупції активно аналізували всі ініціативи Банкової. 

Читайте також: Коли крадуть надію…

Тригером до переслідувань стало останнє дослідження — антикорупціонери на атоми розібрали шалену ідею звільнити від кримінальної відповідальності ділків, які вчасно не поставили зброю на фронт. Ба більше, за геніальним задумом Банкової — все має контролювати Міноборони та свій Генеральний прокурор. Тобто, щоб купка своїх фаворитів оперативно була в курсі кримінальних звинувачень і хутко розв'язувала питання між своїми без привернення уваги громадянського суспільства. 

Тож у чому суть справи Віталія Шабуніна?

Можна бути його прихильником, можна сваритись із ним в Інтернеті — що в авторки цих рядків у минулому було не раз, і не два. Утім не тепер, коли ситуація схожа на відверте політичне переслідування, яке завтра може перерости в систему. Сьогодні заберуть до буцегарні Шабуніна, завтра прийдуть по тих, хто репостнув фотожабу на Єрмака та Зеленського. 

У часи Януковича журналісти буквально жили в Печерському суді, де були політичні процеси над урядовцями епохи Юлії Тимошенко. Здавалось би, це давно в минулому і точно не могло повторитись у вигляді фарсу саме зараз, коли збереження демократії важливе, аби після ми не стали копією Росії без газу та нафти. 

"Ти не уявляєш, як мені соромно, що у 2025 році ми маємо ходити в Печерський суд над антикорупційними активістами", — каже голова Антикорупційного центру "Межа" Facebook Мартина Богуславець. 

Вона ж знайшла дещо цікаве і про справжнє обличчя прокурора Шмельова, який підписав підозру Шабуніну. "Одно дело, когда деньги не пахнут, и совсем другое — когда не пахнет деньгами", - так він підписує себе в соцмережах ще й з аватаркою з російського серіалу "Поліцейський з Рубльовки".

То якими "дєньгами" пахне вам "дєло" Шабуніна, пане Шмельов? 

Це лице і "понятія" тих, кого Банкова найняла "шити" справи на антикорупційних активістів.

Читайте також: Війна — дуже зручний спосіб швидко розв'язати чиюсь персональну проблему

Але це ще не все. 

Печерський суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобовʼязання. На перший погляд, достатньо мʼяко. Але тут варто зауважити, що суспільний розголос був шалений і всі, кому не лінь, висловились про загрозу диктатури та пресинг політичних опонентів. 

Рішення суду аж пістрявіє упередженістю.

За зобов’язанням, Шабуніну до 20 серпня не можна відлучатися без дозволу слідчого прокурора чи суду з села на Харківщині, де базується його військова частина, окрім для виконання завдань за наказом командира. А ще він не може відвідувати будівлю НАЗК та спілкуватися з працівниками агентства.

Але згадаймо, що в паралельному світі потужний Зе-урядовець, міністр єдності Олексій Чернишов не лише ходить на роботу, ніби й не було звинувачень НАБУ про мільярдні схеми. Ба більше — фаворит влади виступає на форумах з відновлення України в Римі. І загалом почувається більш ніж упевнено. 

Читайте також: Як пов’язані цілі Путіна з конкурсом на директора БЕБ та обшуками у справі Шабуніна?

Далі — дуже важливо, а судді хто. 

Запобіжний захід обирала молода, але дуже амбітна суддя Світлана Гречана. У справі Шабуніна вона в усьому підтримала прокурорів. 

Ця пані відома тим, що вже займалась однією зі справ українського розвідника Романа Червінського. Наче левиця, вона намагалась ускладнити доступ преси та небайдужих громадян на засідання в Печерському суді. 

Світлана Гречана закрила корупційну справу ексзаступника Єрмака – Кирила Тимошенка, який користувався елітним авто  Porsche Taycan від забудовника та жив у готелі Emily Resort.

А ще ця ж суддя у червні 2024 року виправдала ексзаступника голови Нацполіції Тишлека у справі про незаконні подарунки. Тоді Національне агентство з питань запобігання корупції підтвердило, що Тишлек користувався квартирою на столичному Печерську площею понад 140 метрів, яка належить бізнесмену й ідеологу "Великого будівництва" Юрію Голику. Також він мешкав у позаміському будинку родини свого близького друга Віталія Нечипоренка, якого журналісти назвали бізнес-партнером російського кримінального елемента. Але молода вовчиця з Печерського суду не побачила тут нічого підозрілого. 

Тож збіг усіх цих фактів — це ознака замовного судилища. І такий собі сигнал усім викривачам корупції багато собі не дозволяти. Інакше тебе або хутко "мобілізують" і закриють рота. Або, якщо ти вже давно служиш, — спробують завадити служити й усе одно змусять замовкнути. 

Є ще одна цікава деталь. 

У рамках запобіжного заходу Віталій Шабунін має здати закордонний паспорт, коли в паралельній реальності депутати "Слуг Народу" тікають із паспортами й під прикриттям авто "Груз 200". 

Або ще краще — завжди можна поїхати кудись послом. Поки писався цей текст, Рада оновила уряд. Тепер Ольгу Стефанішину не питатимуть про дорогу квартиру в центрі Києва та звʼязки з колишнім чоловіком, який чомусь керує майном АРМА. Вона їде послом до Брюсселя. А отже, своїм можна все. І закон та суди — лише для тих, кого влада вважає загрозою самим собі. 

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.